Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

- Чому б і ні? З радістю, - взявши їм по келиху шампанського, Алві Трент довірливо торкнувся її ліктя. - Про кого піде мова?

- Ви страшенно проникливі, - посміхнулася Єва. - Еджей Тарік. Чудова людина, досить талановитий. Після аварії Джей відмовився від свого агента. Постраждав не тільки хребет, але і його віра в себе. Я сильно переживаю за нього, було б шкода, якщо пропаде такий потенціал. Адже для деяких ролей не завжди потрібні актори в бездоганній фізичній формі ...

- Найближчим часом я постараюся що-небудь підшукати для Еджея, - не дослухавши її, одразу погодився Трент. - Містер Пірс дав ясно зрозуміти, що я повинен вас почути.

- Чому він має таку владу над вами? - не витримала Єва.

- А над вами він хіба її не має? - хитро посміхнувся Трент.

- Було приємно з вами познайомитися, Алві, - миттєво зачинилися Єва, мило посміхаючись. - Будемо чекати пропозицій. Приємного вечора.

Вже підходячи до Еджея, Єва помітила як він посилено поглинає спиртне.

- Тобі ж не можна, Джею! – видерла вона у нього чергову склянку з віскі.

- Та невже?! Це тобі ... татко Пірс забороняє пити, а мені можна, - промимрив  Еджей, і його не дуже твереза посмішка висловлювала суцільний докір. - До речі, він пішов назавжди  або ще повернеться? - і не чекаючи що вона скаже, продовжив з удаваною бравадою. - Ми тут зібралися в клуб відтягнутися, тут стало якось тоскно. Ти ж з нами?

- Звичайно, я з тобою, Джею, - наголосила Єва, м'яко заглядаючи йому в очі.

Перше що зробила Ромі, як тільки вони потрапили всередину елітного клубу - замовила якомога більше випивки. Їх невелика, але галаслива компанія перебувала в піднесеному схвильованому стані, і Єва збиралася простежити, щоб Еджей не напився, і вже точно не збиралася заливати свої проблеми сама.

- І як це тісно працювати разом з Адамом Пірсом? - промуркотала Ромі, сідаючи до неї ближче. - Кажуть, він доводить людей до нервового зриву.

- Це непросто, - відмахнулася від неї Єва. Але де там.

- Давай вип'ємо, щоб наш жіночий шарм згладжував усі кути, - посміхнулася Ромі, чаркуючись з нею келихами. - Він так тепло і ласкаво попрощався з тобою. Вперше побачила, що Пірс може до когось торкатися, - продовжувала вона після того, як їхні келихи спорожніли наполовину. - Слухай, а тобі не здається, що його увага до тебе ...

- Я не хочу зараз говорити ні про роботу, ні про Адама, - обірвала її Єва. - Ми прийшли сюди відпочивати, так чому б нам просто не відчути себе довбаними  зірками цього клубу?!

- А ти завелася, - ніби навмисне, знущаючись проказала Ромі, яка не збиралася здаватися. - Гаразд, давай веселитися! - і вони випили знову.

Єва все намагалася зловити погляд Еджея, але той вперто дивився куди завгодно, тільки не на неї, не випускаючи склянки з рук, сміючись над безглуздими жартами Генрі.

- А де ви познайомилися? - потягнувшись до неї, Ромі поцілувала її в щоку, обіймаючи двома руками.

- Так, Єво, розкажи, яке було твоє перше враження, коли ти побачила цього Пірса, - раптом несподівано кинув Еджей.

- Це не цікаво, - відповіла Єва, в якої раптом почав заплітатися язик і це було дуже дивно. Вчепившись за думку, яка пробилася крізь затуманений розум - «Вони випитують мене спеціально, заздалегідь змовившись», вона відчула потребу піти звідси негайно.

- Напевно, ти сама трохи закохана в нього? - захихотіла Ромі. - Він такий, - закотила вона очі. - Заборонений плід солодкий, Адам і Єва!

- Але ж я не укладав з ним ніяких угод, - наполягав з іншого боку Еджей, - Я можу і бовкнути чогось зайвого, наприклад, про ваші з ним родинні зв'язки, про твій перший шлюб.

- Мені .. потрібно до ... туалету, - ледве-ледве піднявшись, Єва почала пробиратися в сторону туалетної кімнати, але через деякий час чомусь опинилася на вулиці. - Точно ... свіже повітря ... краще, - з'їжджаючи по стіні за рогом пробурмотіла вона, провалюючись в важке забуття.

  Страшна нудота вивернула її навиворіт. Єва ледь встигла повернутися на бік, перш ніж її вирвало. Як виявилося в попередньо підставлений тазок і як виявилося, вона лежала на ліжку. Перемагаючи нестерпний головний біль, Єва підняла очі, натрапивши на крижаний блакитний погляд Адама, який  сидів в кріслі, нервово погойдується ногою.

- Оце так лайно, - відкинулася вона на подушки. - Як же мені паршиво.

- Випий залпом без сперечань, - скриплячи зубами від злості, ривком усадивши її в ліжку, Адам сунув їй до рук склянку. - Гидко бачити.

Єва слухняно проковтнула солонувату рідину.

- Ну і не дивися. ... Ця сучка Ромі точно щось підсипала мені, таке зазвичай накриває тільки коли наркоту з алкоголем змішують, - пробурмотіла Єва, закриваючи очі. - Вона все ... випитувала і випитувала мене про тебе. ... А потім ще й .... Прокляття, я не пам'ятаю що сталося. ... Мені погано ... спати хочу.

   Судячи з того, як було світло за вікном - час вже перевалив далеко за  південь.

- Як я опинилася у нього вдома? - похмуро пробурмотіла Єва в тиші, виглянувши у вікно. Самопочуття покращилося, але через кішок, які скребли  на душі, воно залишало бажати кращого. Вона довго стояла під душем, збираючись з думками, внутрішньо готуючись до найгіршого, але маючи намір відстоювати себе перед Адамом до останнього, перш за все відстоювати своє право знаходиться поруч з сином.