Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт 📚 - Українською

Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність" автора Ганна Корт. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 68
Перейти на сторінку:
Глава тридцять четверта. Юля

Я гадала  що після нашого побачення все налагодилося. Й деякий час так все й було. До моменту коли я почала помічати зміни в поведінці Антона. Він почав віддалятися від нас з сином. Я це відчувала хоч і не могла пояснити. Та я бачила що з ним щось коїться і це щось руйнувало наші стосунки. 

Я намагалася з ним кілька разів поговорити, але марно він ніби щось хоче сказати, але мовчить чи перекидає тему розмови в інше русло. Раніше він спішив додому, а зараз постійно затримується, він більше не тягнеться гратися, розмовляти та виховувати нашого сина. І до мене охолов. 

Мене це почало пригнічувати. Я надумала собі купу всіляких дурниць і в момент правди бажала аби то була одна з них. 

Папірець  випадково забутий на шафці й упавший прямісінько мені до ніг розставив усі крапки над і, змусив мене відчути нестерпний біль та породив купу нових запитань та страху. 

Тест ДНК в якому говорилося що Антон не є батьком моєї дитини. У вухах шум в грудній клітці з'являється тиск який приносить фізичний біль. 

"ЦЕ НЕ МОЖЛИВО!" :Кричало моє нутро. 

Шокована й зі застиглими сльозами на очах я виходжу на двір. 

Стаю на порозі будинку й не своїм голосом, голосно запитую піднявши руку з папірцем до гори. 

— Антоне! ЩО ЦЕ!? 

Обличчя чоловіка не виражає ніяких емоцій. Воно просто застигає на якийсь час. А після швидким кроком підходить до мене намагається руками торкнутися мене й забрати аркуш паперу з рук та я не даю. 

— Не торкайся мене! — кричу йому й роблю крок назад. Мене починає трусити і я втрачаю контроль. В голові роїться купа думок. 

— Юлю прошу дай пояснити, — намагається спокійно до мене говорити Антон та я не хочу. 

В цей момент я відчула себе зрадженою й покинутою. 

Справа була не в тому, що він зробив тест ДНК за це я його не засуджую. Більше того я сама йому пропонувала перед пологами, але він відмовився завіривши що довіряє. А зараз він вчинив отак от. 

— Як давно!? — трохи опанувавши себе запитую жорстким тоном дивлячись йому в очі. 

— Місяць, — закривши очі й опустивши голову тихо відповідає чоловік якого я дуже сильно кохала лише якихось пів години тому, а тепер не знаю. 

Я нічого не відповідаю. На якийсь час все всередині мене перегорає й стихає. Лише сльози котяться обличчям. Просто зриваюся з місця сідаю в машину і байдуже що вона його. Я просто тікаю. Тікаю до себе додому. До свого справжнього дому! Антон спробував наздогнати, але не зміг. Я від'їхала достатньо далеко від села коли глянула на заднє сидіння. На задньому сидінні спить в дитячому кріселку мій... 

І в цей момент мене наздоганяє очевидна і страшна річ. 

Якщо за результатом аналізу Гришко не син Антона, то виходить і... І не мій. 

Різко гальмую на півдорозі й обертаюся аби поглянути на дитя. Позаду сигналить машина і я з'їжджаю на край дороги де паркую машину. 

— Ні! Це не можливо! — я говорю сама собі. 

Опираюся головою на кермо й роблю кілька глибоких вдихів та видихів. 

Вчинок чоловіка розбив мене вщент. Переступивши поріг своєї порожньої квартири й уклавши Гришка в ліжко я пішла на кухню попити води. Дорогою я заспокоїлася навіть з сином пограла. 

Я не вірю в те що він не мій. Я його народила! Я знаю. Я б відчула якби він був чужим! Від думок про це очі знову запекли й мене прорвало сильніше ніж спочатку. 

Я довго й голосно ридала аж доки не заснула. Мені всю ніч снилися кошмари. Я намагалася прокинутись, але не могла. Я чула плач дитини намагаюся прокинутися, але не виходить тіло оніміло й не слухається. Мені сниться Антон, а точніше те як він йде. Те як забирають в мене моє дитя. Що десь там є моє, а тут пору чуже й мій синочок мене кличе. Одним словом просто кошмар та безумство. 

В якийсь момент я вириваюся з кошмару й прокидаюся. І справді Гришко плаче. Я так сяк підводжуся та йду до нього. Беру на ручки заспокоюю, годую, та знову заколисую. На дворі темна ніч, а на телефоні жодного дзвінка чи повідомлення від чоловіка. Мене це гнітить. 

Я так стомилася, так розчарувалася в усьому та у всіх навіть у собі самій. І це дуже гірке відчуття. Я вперше за довгий час довірилася й піддалася відчуттям з почуттями  й в котре постраждала. Мене все мучило питання "Чому?" 

"Чому він зі мною не поговори? Чому не розповів? Чому мовчав? Чого чекав!?" 

 

Хтось настирно барабанить в мої двері. Спочатку лякаюся, а після чую голос Антона й починаю злитися. Восьма ранку! 

— Ти чого? Геть сказився?! Люди сплять, а ти буяниш! Чекай ти що? Пив! — здогадуюся я відчувши запах перегару. 

Вигляд у чоловіка пригнічений та нещасний. Мені навіть стає його шкода. Хочеться торкнутися та обійняти, але я не подаю знаку. 

— Юлю пробач! Поїхали додому там спокійно поговоримо я все тобі розкажу обіцяю! — каже мені Антон. 

— Я вже вдома! Це мій дім якщо ти забув раптом. А поговорити нам і справді є про що, — з квартири навпроти вийшла сусідка і як ґава почала розглядати Антона нагостривши вуха. Мені це не подобається тому затягую чоловіка у квартиру і зачиняю за ним двері нічого для сусідів шоу влаштовувати. — Ну! Кажи що казати хотів. 

— Я не знаю що казати, — відповідає з опущеною головою. 

— Ах не знаєш! — мені уривається терпець. — Зате я знаю що питати! Скажи мені милий хіба я не пропонувала тобі зробити тест ДНК коли народила дитину? Ти що мені сказав? Пам'ятаєш? — він киває, — тоді чому? Чому ти зробив це зараз? — голос ламається, а на очах виступають сльози. — А головне скажи ти хоч задумувався над тим навіщо мені тебе дурити? Що мені це дасть?  Яка мені з цього користь? Коли в мене є власне житло, бізнес, хобі, свободу! Ти ж знаєш як сильно я не хотіла народжувати те як важко мені далася ця вагітність і за для чого це все!? Скажи мені! Бо я не знаю. Мені до твого відома ніякої користі від тебе не було! Тому повірити в те що я повішу на тебе чужу дитину це абсурд!

— Ну чому ж абсурд!? Я хороший я не кину дівчину в біді може тому, а! Я... пробач! Це все мама! Вона мене накрутила і... — намагається виправдатися чоловік.  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 53 54 55 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"