Читати книгу - "Патя в світі Галілео. Боротьба за виживання, Любава Олійник"

Через два тижні на Галілео.

— Доповідай, Патріку, — промовила я своєму вірному асистенту, знаючи, що він зараз видасть цілу поему про етапи росту пшениці.

— Період сходів завершується успішно. Спостерігається від одного до трьох листків. Далі буде етап кущіння, вихід у трубку, колосіння, цвітіння та стиглість. Останній етап передбачає… — Патрік трохи задумався, намагаючись пригадати термін. — Ем… Будемо їсти хліб!

—А як щодо редиски? — перебила я його, посміхаючись з його старанності.

— Редис сорту ГЛП-3 дозріває. Сформовані коренеплоди, яким за оптимальних умов потрібно 5-8 днів. Будемо з редискою! Можу навіть салат організувати, якщо знайдеться сметана!

— Дякую, Патріку. Повертайся до нового сектору п’ять, — не відриваючись від монітора, Лео повідомив: — Друзі! За останні три дні відбулося значне зниження потреби енергоспоживання планети. І це попри те, що чотири дні назад відбулася посадка картоплі у п’ятому секторі загальною площею два гектари. А це доволі амбітна ділянка для Галілео.

— Значить, будемо їсти картоплю-фрі, пюре чи деруни, — весело вигукнув Гліб, який, здавалося, думав лише про їжу. Але хто б йому за це дорікав? На Галілео їжа — це майже свято.

— А чи можемо ми в майбутньому скористатися цією перевагою? — подумала чомусь вголос і зрозуміла, що на мене всі дивляться. — Я про те, що на Галілео час іде швидше, тому це може стати великим козирем не тільки у вирощенні продукції, а й у розведенні птиці чи тварин? Якщо розвивати сільське господарство чи тваринництво, ми б могли непогано заробляти.

— Патю, ти геній! — вигукнула Галя, сяючи від захвату. — Потрібно дати нашим андроїдам завдання дослідити переваги господарства! Можеш починати придумувати логотип!

— Думай над назвою своєї ферми, — кивнув мені керівник проєкту Лео, який сьогодні вперше одягнув костюм, виглядаючи як справжній бізнесмен. Проте його увага була прикута до коханої, якій збирався сьогодні освідчитись. Цікаво, чи здогадується про його наміри Галя? Хоча з її інтуїцією, мабуть, вже все знає наперед.

— Все! На сьогодні роботу завершуємо, адже Паті потрібно готуватися до від'їзду, — в голосі Галі почулися нотки суму, які вона намагалася приховати.— Патю, ти геній! — вигукнула Галя, сяючи від захвату. — Потрібно дати нашим андроїдам завдання дослідити переваги господарства!

— Я ж ненадовго. Ми домовилися, що я повертатимуся при можливості чи на вихідних, так що за мною не сумуйте. Потрібно завершити навчальний рік, отримати атестат і подати документи до вступу, але робитиму це з перервами на Галілео, — запевнила я їх, хоча сама відчувала смуток від розлуки.

— Патя буде останнім випуском, на якому вручатимуть медалі, — з гордістю похвалився Гліб і поцілував мене в щоку, чим змусив остаточно розчервонітися. — Моя розумниця!

Мені й справді час повертатися додому, адже мої три дні на землі збігли, хоч тут пройшло більше місяця. Я страшенно скучила за мамою, школою, навіть однокласницями, які мене постійно дражнили своїми новомодними цяцьками, гаджетами і кавалерами.

Це зараз ми знову працюємо в офісі, весело проводимо час, але після прориву ми шість днів виживали. Це були найтемніші дні не тільки в житті планети, а й у нашому житті.

Отож!

Мої однокласниці виїхали наступного дня, адже на Галілео було небезпечно. Загалом, було евакуйовано більше тисячі мешканців, залишилися тільки ті, хто були частиною команди на Галілео, тобто одинадцять живих людей.

Перший тиждень страшно згадувати. Ми економили на всьому: їжі, електроенергії, навіть на воді. Світло не вмикали, ліфтами не користувалися, долаючи щодня по тридцять поверхів, харчувалися готовими продуктами, які містилися в автоматах і не вимагали термічної обробки, адже автомати були також відключені від енергоспоживання. Чи варто згадувати, що це були, здебільшого шоколадні батончики, горішки та булочки.

Температура впала до тринадцяти градусів, напівтемрява… Ночували в офісі, куди принесли свої ковдри, щоб бути на поготові у випадках прориву, адже жодні засоби зв’язку не працювали в цілях економії. Ресурс егрегора був на межі трьох відсотків.

Лише наша віра, незгасаючий оптимізм і почуття гумору допомогли нам подолати той темний тиждень. Ми перетворилися на справжню сім'ю, яка трималася разом у найважчі часи.

З кожним днем ми ходили на ділянки, де проростало насіння. Світло на ділянках вмикали по чотири години. Воду заливали в ручні сифони і поливали вручну, економлячи кожну краплину.

Лише на шостий день стало трошки світліше, температура піднялася до п’ятнадцяти градусів. Вийшовши до ділянки, ми помітили сходи рослин. Тільки тоді Лео наважився увімкнути центральний сервер та прослідкувати показники енергоживлення егрегора. Ресурс збільшився до чотирьох відсотків, а до вечора показники стабілізувалися в межах п’яти. Ми змогли переконатися в тому, що егрегор не тільки віддає енергію, а й починає приймати від рослин.

На сьомий день рослинам воду подавали системи, а ми увімкнули одного робота та частково підключили енергію. Показники систем досягали десяти відсотків. Так, поступово, ми змогли повернутися до звичних умов.

Лише на восьмий день Гліб зміг ненадовго покинути Галілео та поповнити на Землі запас про дуктів, адже раніше егрегору не вистачило б енергії. До десятого дня потужність відновилася до половини від колишньої, а на дванадцятий день повернулася більша частина робочої команди.

Вчора відновили туризм, щоправда локацій поки небагато.

Після перепрошивки головного енергоджерела Даміан втратив будь-яку можливість впливу на Галілео. Він навіть не зміг самостійно повернутися додому, на Землю. Під час евакуації, сподіваючись на загальний хаос та паніку, мерзотник намагався непомітно проскочити, і тут його знову спіткала невдача.

Цього разу пильний Патрік, хоч і не відзначався особливою кмітливістю, не пропустив його і одразу повідомив мені. Порадившись з Галею, ми прийняли доволі складне і неоднозначне рішення: не випускати Даміана з Галілео. Його зачинили в тому ж сортувальному цеху, залишивши кілька пляшок води, простого галетного печива та деякі продукти з автомата, які на свій розсуд приніс андроїд. Вийшла така собі в'язниця "все включено" в стилі Галілео.