Читати книгу - "Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг)"

- То он чому його не засудили за відригуючі туалети! - підняла брови професорка Макґонеґел. - Дуже цікаві деталі про механізми нашої судової системи!

- Відверта корупція! - заревів портрет огрядного червононосого чарівника на стіні за Дамблдоровим столом. - За моєї пам'яті міністерство не йшло на угоди з дрібними злочинцями! Такого ніколи не було!

- Дякую, Фортеск'ю, ми все зрозуміли, - м'яко озвався Дамблдор.

- Метою Поттерової зустрічі з учнями, - вела далі професорка Амбридж, - було переконати їх долучитися до нелегального товариства, де мали б вивчати закляття й замовляння, визнані міністерством невідповідними для шкільного віку...

- Гадаю, Долорес, що тут ти помиляєшся, - спокійно урвав професорку Дамблдор, поглядаючи на неї поверх окулярів-півмісяців, що висіли на його гачкуватому носі.

Гаррі подивився на нього. Він не уявляв, яким чином Дамблдор може йому допомогти. Якщо Віллі Відершин у «Кабанячій голові» й справді чув кожне його слово, то порятунку просто не існувало.

- Ого! - вигукнув Фадж, знову погойдуючись на пальцях. - Ану, послухаймо найновішу історію - вигадану, щоб витягти з халепи Поттера! Кажи, Дамблдоре... що, невже Віллі Відершин нам набрехав? Чи, може, в той день у «Кабанячій голові» був Поттерів двійник? Або ти знову нам розповідатимеш про зворотний час, воскреслих мертвяків та невидимих дементорів?

Персі Візлі щиро розреготався.

- Дуже добре, пане міністре, просто чудово!

Гаррі хотілося хвицьнути його ногою. Але тут він, на превеликий подив, побачив, що Дамблдор теж легенько всміхається.

- Корнеліусе. я не заперечую... як, думаю, не заперечує й Гаррі... що він того дня справді був у «Кабанячій голові» й намагався набрати учнів у групу захисту від темних мистецтв. Я тільки звертаю увагу Долорес на те, що вона помиляється, вважаючи, ніби створення такої групи було в той час незаконне. Якщо ви пригадуєте, міністерська постанова про заборону учнівських товариств з'явилася аж через два дні після зустрічі в Гоґсміді, тож у «Кабанячій голові» він не порушував ніяких правил.

Персі мав такий вигляд, ніби його чимось важким стукнули по лобі. Фадж перестав гойдатися - у нього відвисла щелепа.

Амбридж отямилася перша.

- Це все чудово, директоре, - солодко всміхнулася вона, - але вже минуло майже півроку після затвердження освітньої постанови номер двадцять чотири. Якщо перша зустріч і не була незаконна, то всі наступні були такими, поза всяким сумнівом.

- Вони були б такі, - Дамблдор з чемною цікавістю розглядав її з-над переплетених пальців, - якби відбувалися після набрання цією постановою чинності. Чи є у вас хоч якісь підтвердження, що ці зустрічі таки відбувалися?

Поки Дамблдор говорив, Гаррі почув за спиною якесь шелестіння. Йому здалося, що Кінґслі щось прошепотів, а також ніби відчув, як його легенько щось чиркнуло збоку, ніби подув вітерцю або доторк пташиних крилець. Та глянувши вниз, він нічого такого не побачив.

- Підтвердження? - перепитала Амбридж зі своєю гидкою ропушачою усмішкою. - Ви що, Дамблдоре, не чули? А що ж, на вашу думку, тут робить міс Еджком?

- О, то вона нам може розповісти про зустрічі за минулі півроку? - здивовано підняв брови Дамблдор. - Бо мені здалося, що вона повідомила тільки про сьогоднішню зустріч.

- Міс Еджком, - негайно звернулася до дівчини Амбридж, - скажіть нам, чи давно вже відбуваються ці зустрічі. Можете просто ствердно кивнути головою або заперечливо нею похитати. Я впевнена, що від цього прищів у вас не побільшає. Чи за минулі півроку зустрічі відбувалися регулярно?

У Гаррі всередині ніби щось обірвалося. Це кінець, цих незаперечних свідчень не спростує навіть Дамблдор.

- Кивніть або похитайте головою, - вмовляла Марієтту Амбридж, - давайте, скоріше, це на ваше закляття не вплине.

Усі в кімнаті дивилися на Марієтту. Її обличчя було приховане мантією та кучерявим волоссям. Визирали тільки очі. Може, то відсвічував вогонь з каміна, але її очі здалися йому напрочуд порожніми. І тут - на превеликий подив Гаррі - Марієтта заперечливо похитала головою.

Амбридж миттю зиркнула на Фаджа, а тоді знову на Марієтту.

- Ви, мабуть, не зрозуміли запитання, моя люба? Я хочу знати, чи за минулі шість місяців ви відвідували ці зібрання? Відвідували, правда ж?

І знову Марієтта похитала головою.

- Що ви маєте на увазі? - почала дратуватися Амбридж.

- Мені здається, що тут усе цілком ясно, - втрутилася професорка Макґонеґел, - за минулі півроку ніяких таємних зустрічей не було. Це так, міс Еджком?

Марієтта ствердно кивнула.

- Але ж сьогодні зустріч була! - розлючено крикнула Амбридж. - Зустріч відбулася, міс Еджком, у кімнаті на вимогу, ви ж мені самі про це казали! А керував нею Поттер, він це все й організував, Поттер... та чого ти хитаєш головою, дівчисько?!

- Зазвичай, коли хтось заперечливо хитає головою, - спокійно пояснила Макґонеґел, - то це означає відповідь «ні». Отож, якщо міс Еджком не використовує якоїсь невідомої нам мови знаків...

Професорка Амбридж ухопила Марієтту, підтягла до себе й почала трусити, мов грушу. Дамблдор миттю зірвався на ноги й підняв чарівну паличку. Кінґслі кинувся вперед, і Амбридж відсахнулася від Марієтти, замахавши руками, ніби їх щось обпекло.

- Я не дозволю тобі, Долорес, давати волю рукам з моїми учнями, - вперше за весь час розгнівався Дамблдор.

- Заспокойтеся, мадам Амбридж, - порадив глибоким неквапливим голосом Кінґслі. - Вам зараз не варто встрявати в халепу.

- Ні, - глянула Амбридж на Кінґслі, що навис над нею. - Тобто так... твоя правда, Шеклболт... я... я втратила самовладання.

Марієтта завмерла на тому місці, де її відпустила Амбридж. Її, здається, анітрохи не потурбував раптовий напад інквізиторки. Вона так само натягувала мантію аж по самісінькі дивно порожні очі й дивилася кудись перед собою.

У Гаррі в голові раптом сяйнула підозра, пов'язана з шепотінням Кінґслі і з тим, що його потім щось легесенько чиркнуло збоку.

- Долорес, - сказав Фадж, намагаючись вирішити питання раз і назавжди, - сьогоднішнє зібрання... те, що точно відбулося, як нам відомо...

- Так, - трохи оговталася Амбридж, - так... отже, міс Еджком поінформувала мене, і я в супроводі кількох надійних учнів негайно піднялася на восьмий поверх, щоб на гарячому впіймати учасників зборища. Здається, однак, що їх