Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Витівники, Віт Тасик 📚 - Українською

Читати книгу - "Витівники, Віт Тасик"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Витівники" автора Віт Тасик. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 55 56 57 ... 78
Перейти на сторінку:

Я з запитанням зиркнув на стару, мовляв, чи справді бреше цей бадьористий вояка, чи може вчадів агресивний брат від пахощів смердючої гидоти. Вона кивнула ствердно, так і є, ще й повідомила, звертаючись до мене: “Коли нарешті я помщусь гадюці тій, то зніметься з вас родове прокляття” Почувши від старої новину, мені не треба було повторювати двічі. Схопив я банку з маззю і почав намазувати тим эликсиром і лице і руки. Скажи вона мені: “Намажся ним увесь”, - без заперечень роздягнувся б і почав втирати в шкіру крем чудодійний з банки на столі, щоб пахнути як лісові істоти.

“Брунгільда має надзвичайний нюх. Нам треба її якось обдурити. Я накладу закляття на обох, для інших ви будете схожі на єнотів. І не хвилюйтесь, чари ті працюють лиш вночі, на ранок повернеться все до норми. Вам треба крадькома підкрастись до змії, схопити і тримати з усієї сили”, - баба Орися планувала операцію «Ракун», щоб взяти у полон підступну чорну відьму. А найскладніше все ж залишила собі - добитися зняття закляття з роду.

Ми вийшли з хати повні сподівань, бажаючи успіху в полюванні. Стара дмухнула нам в лице якимось порошком, від нього сильно закрутило в носі. А поки пчихали і кашляли до сліз, вона читала чародійні заклинання. Від слів тих дивних в брата виросло хутро. Я розсміявся, дивлячись на нього.

– Не шкірся, а на себе подивись! Богдане, в тебе хвіст, а під очима смуги!

– Та ми з тобою, наче в’язні із тюрми! - я реготав, - Єноти - всім відомі лісові злодюги.

– Та годі! Заспокойтесь! - осікла стара, - Веселощі нам зараз не на часі. Пильнуйте, щоб Брунгільда не дивилася на вас. Тоді вже точно буде не до сміху!

Макулія не вразили суттєві зміни в нас. Його не здивували лапи, хвіст і навіть вуса. То він журився, щоб гладенько все пройшло, а може бачив заклинання навіть кращі. “На Прокляте узгір’я вже пора. Відкрий дорогу!”, - наказала дендреону баба. Макулій виконав без заперечень розпорядження її. Проклав прохід в кущах, ще й з найкоротшим шляхом. По ньому наш маленький зачарований спецназ пішов на завдання на територію ворожу, провести блискавично  операцію «Ракун» з метою зняти чорні чари з роду.

1 ... 55 56 57 ... 78
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Витівники, Віт Тасик», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Витівники, Віт Тасик"