Читати книгу - "Душа дракона, Лаванда Різ"

- Удавай що спиш. Довірся мені. Ці нізащо не повинні дізнатися, що ти іскра, - швидко прошепотів їй Варон.

- Даємо тобі можливість порозумітися без крові! – вигукнули, оточивши їх вартові.

- Не занадто шанобливо, як на мене, - піднявся на повний зріст Варон. - Пояснюватися я маю намір лише вашому командору. Нехай Ігл сам прилетить і запитає. Може йому буде цікаво чому командор Сторожової вежі з Угрюм гори Варон тиняється в лісі зі своєю забавою. Ідіть, вас занадто мало, щоб змагатися зі мною!

- Кожен може назватися Вароном!

- Не хотілося б мені вас калічити, так ви самі напрошуєтеся! - заревів Варон. Блиснув меч дракона і Джинджер стиснулася від жаху. Та так, що її жах торкнувся кожного з владик, змусивши їх здригнутися і зменшити свій запал.

- Ми супроводимо тебе у Сторожову вежу і нехай наш командор вирішує Варон ти чи не Варон, - пішли вони на поступки.

- Так тому й бути, - зі злістю прошипів Варон, одночасно підхоплюючи свій плащ і дівчину. - Не бійся, просто мовчи і не дивись їм в очі, - тихо звернувся він до неї. Але не боятися виявилося не так вже й просто. І боялася вона виключно за нього.