Читати книгу - "Збірка творів"

ПОРЦІЯ

Навіть доживши до Сивілиного віку, я помру цнотливою, мов Діана, коли нікому не пощастить здобути мене так, як того бажав мій батько. Я рада, що ця партія наречених така розважлива, бо серед них немає жодного, кому б я не бажала бути далеко звідси; я благаю в Бога щасливої для них дороги.

НЕРІССА

Чи пригадуєте ви, синьйоро, одного венеціанця, вченого й вояка, що приїздив сюди ще за життя вашого батька разом з маркізом Монферратським?

ПОРЦІЯ

Так, так, то був Бассаніо. Здається, так його звати?

НЕРІССА

Саме так, синьйоро. З усіх чоловіків, що їх бачили мої дурні очі, він більше за всіх вартий прекрасної синьйори.

ПОРЦІЯ

Я пригадую його добре; пригадую, що він гідний твоєї хвали.

Входить слуга.

Що сталося? Якісь новини?

СЛУГА

Четверо чужинців шукають вас, синьйоро, щоб попрощатися з вами. Крім того, прибув посланець від п’ятого — принца Марокканського; він подає звістку, що принц, його володар, сьогодні ввечері буде тут.

ПОРЦІЯ

Якби могла я цьому п’ятому сказати від щирого серця «ласкаво просимо», як кажу тим чотирьом «щасливої дороги», — приїзд його потішив би мене. Якщо він має вдачу святого, а обличчя чорта, я воліла б, щоб він відпускав гріхи, а не був мені за чоловіка. Ходім, Неріссо.

Йди, хлопче, уперед. Оце так штука!

Зачиним за одним, вже другий стука!

Виходять.

Сцена 3

Венеція. Майдан.

Входять Бассаніо та Шейлок.

ШЕЙЛОК

Три тисячі дукатів? Гаразд.

БАССАНІО

Так, синьйоре, на три місяці.

ШЕЙЛОК

На три місяці? Гаразд.

БАССАНІО

За сплату, як я вже сказав, поручиться Антоніо.

ШЕЙЛОК

Антоніо поручиться? Гаразд.

БАССАНІО

Чи можете ви мені допомогти? Чи зробите ласку? Чи дасте відповідь?

ШЕЙЛОК

Три тисячі дукатів на три місяці і за порукою Антоніо.

БАССАНІО

Ваша відповідь?

ШЕЙЛОК

Антоніо — гідна людина.

БАССАНІО

Хіба ви чули коли-небудь щось протилежне?

ШЕЙЛОК

Е, ні, ні, ні, ні! Розумієте, коли я кажу, що він «гідна людина», то я маю на увазі, що вінкмає. чим заплатити. Проте весь капітал його — в надіях. Один з його кораблів пливе до Тріполі, другий — до Індії; а ще довідався я на Ріальто, що третій корабель його простує до Мексіки, четвертий — до Англії, і решту суден теж розкидано по всіх світах. Та кораблі — це ж усього-на-всього дошки, а матроси — тільки люди; але ж є ще суходільні пацюки і водяні пацюки, водяні злодії і земні злодії, — я маю на думці піратів; крім того, загрожують ще й хвилі, вітри та скелі. І все-таки ця людина має чим заплатити. Три тисячі дукатів. Я гадаю, що можу прийняти його боргове зобов’язання.

БАССАНІО

Будьте певні, що можете.

ШЕЙЛОК

Я хочу бути певним, що можу; щоб упевнитися, я мушу обміркувати. Чи можу я поговорити з Антоніо?

БАССАНІО

Якщо зробите нам ласку й пообідаєте з нами.

ШЕЙЛОК

Авжеж, щоб нанюхатися свинини? Щоб їсти те добро, що в нього ваш пророк назаретський загнав диявола своїм закляттям? Я ладен у вас купувати, вам продавати, з вами розмовляти, з вами гуляти тощо, але не хочу ні їсти з вами, ні пити з вами, ані молитися з вами. Які новини на Ріальто? Хто це йде сюди?

Входить Антоніо.

БАССАНІО

Ось і синьйор Антоніо.

ШЕЙЛОК (убік)

Він виглядає як фальшивий митар!

Ненавиджу його я через те,

Що він християнин; але ще більше

За те, що він в огидній простоті

Всім гроші без відсотків позичає,

І наших зисків убива зростання

В Венеції. Якщо мені хоч раз

Йому помацать боки пощастить,

Втамую давню я свою ненависть.

Він зневажає наш народ святий,

Знущається, і навіть в тих місцях,

Де крамарі збираються докупи,

Він кидає мені лихі слова,

Мої він справи ганить, бариші

Законні зве лихвою. Хай мій рід

Загине, коли я йому пробачу!

БАССАНІО

То як же, Шейлок?

ШЕЙЛОК

Га? Мою готівку

Рахую я напам’ять; з обрахунку

Виходить так, що вам зібрать відразу

Три тисячі дукатів я не зможу.

Проте дарма! Є багатій єврей —

Мій друг Тубал, і він мені поможе.

Стривайте! На який же строк потрібні

(до Антоніо)

Дукати вам? Хай вам щастить, синьйоре!

Ми саме розмовляли тут про вас.

АНТОНІО

Хоч і не маю я такої звички —

Давати гроші на відсотки й брати,

Проте на цей раз виняток зроблю,

Щоб друга вивести із скрути. Ви

Назвали вже йому потрібну суму?

ШЕЙЛОК

Так, так, три тисячі дукатів

АНТОНІО

Просить

Три місяці він строку.

ШЕЙЛОК

Я й забув, —

Авжеж, три місяці, сказали ви,

І ваша запорука. Поміркуєм…

Проте стривайте, мовили ви ніби,

Що звички ви не маєте ні брати,

Ні в позику давати на відсотки?

АНТОНІО

Так, я того ніколи не роблю.

ШЕЙЛОК

Коли Лавана вівці Яків пас —

Святого Авраама був той Яків

(По волі мудрій матері своєї)

Наступник третій. Третій, так.

АНТОНІО

То що?

Він правив теж відсотки?

ШЕЙЛОК

Ні, відсотків

Не брав він; ні, там не було того,

Що ви звете відсотками звичайно.

Ось слухайте, що він зробив. Лаван

З ним склав таку умову, що ягнята

Самі строкаті та усі рябі

Віддасть він Якову у нагороду.

За труд його. Коли ж пора осіння

Настала врешті, й подались овечки

До тонкорунних баранів в жадобі,

Й почався у тварин отих кошлатив

Труд творення, тоді чабан-хитрун

Гілок нарізав, наздирав кори,

І ті гілки в хвилину парування

Встромляв він перед кожною з овець.

І вівці зачинали, і по тому

Родилися рябенькі всі ягнята

Й дістались Якову. Такий обрав

Він шлях, щоб мати зиск; його за це

Благословило небо: хоч і зиск,

Проте благословенний він, коли

Нема крадіжки!

АНТОНІО

Випадок щасливий,

І не від Якова залежав зиск:

Божественна рука те все здійснила.

Та чи можливо ж прикладом таким

Виправдувать відсотки всі лихварські?

Чи срібло й щире золото для вас —

Однаково, що барани та вівці?

ШЕЙЛОК

Не знаю. Множити я вмію їх

Не гірше. Слухайте, синьйоре.

АНТОНІО

Друже,

Зверніть увагу, як уміє чорт

І на Письмо Святеє посилатись.

Коли гидка душа бере собі

Святі слова, щоб ними захищатись,

Це лиходій, хоч усміх