Книги Українською Мовою » 💛 Дитяча література » Агент 2601 та 1/2, Тетяна Олiйник 📚 - Українською

Читати книгу - "Агент 2601 та 1/2, Тетяна Олiйник"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Агент 2601 та 1/2" автора Тетяна Олiйник. Жанр книги: 💛 Дитяча література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 56 57 58 ... 82
Перейти на сторінку:

- Максе? - покликала вона.

- Іду, мамо.

Він злiз із драбини та підiйшов на кухню .

- Синку, як ти вважаєш: краще прикрасити торт шоколадною глазур'ю і зробити напис білим шоколадам, чи все ж таки біла глазур і темний шоколадний напис?

Макс розгубився з відповіддю:

- А на смак торта це якось вплине?

- На смак - ні. Але все ж хотілося догодити імениннику. Що він більше любить, не знаєш?

- Іменинник любить усе! - відповів за сина тато, заходячи на кухню.

- Щось я сумніваюся... - задумалася мама, - прикрашу-но краще цукровою пудрою та фруктами, так ошатніше буде.

У руці в тата Макс помітив подарунковий конверт.

- Що це?

- Подарунок імениннику. Сподіваюся, сподобається.

- А що там таке, тату?

- Я вирішив подарувати від усієї нашої сім'ї річний абонемент до Музею Коперника. Ти ж розповідав, у якому Віталік був  захваті від його відвідин.

- Ой, татку, це ж чудово! - вигукнув Макс. - Ось іменинник зрадіє! Такий подарунок набагато цікавіший за всілякі іграшки! До того ж, тепер батько не зможе дорікнути йому в тому, що той його вкрав.

Незабаром прийшли дідусь із бабусею. Вони принесли із собою великий мішок цукерок для Плохiша.

- Нехай хлопчик їсть на здоров'я.

Нарешті, у призначений час пролунав дзвінок. Уся сім'я зайняла свої місця і приготувалася до зустрічі іменинника. Макс побіг відчиняти двері. Не встиг Плохiш переступити поріг квартири, як назустріч йому вискочив Рем з обручем на голові, на якому красувалася табличка: "Happy Birthday!"

- Ой! Треба ж таке, агент Рамзес мене вітає! - здивувався той і нахилився до собаки, щоб погладити.

Пес поставив на нього лапи і лизнув у самий ніс (тепер хлопчик цього не боявся).

- Дякую тобі, песику!

- Ти проходь, проходь, - запросив його Макс.

Віталік зайшов у вітальню... і розплющив рота від здивування. Всюди висіли різнокольорові кульки і новорічний серпантин, блимали електричні гірлянди і звучала вітальна музика.  Усі присутні, одягнені у святкові паперові ковпаки на головах, закричали хором:

- З Днем народження!!!

Плохiш не міг повірити в те, що відбувається. Він так і продовжував стояти з відкритим ротом, нібито його зачарували. Свято перевищило всі його очікування разів у сто, якщо не більше. Хлопчик навіть не здогадувався, що може бути настільки приємно бути іменинником.

На додачу до всього до нього підбігла Елка і вручила свій малюнок:

- Це тобі, Віталіку! Вітаю!

Він розгорнув барвисту листівку, зроблену дівчинкою... і на очі іменинника навернулися сльози.

- Що це ти нюні розвісив? - здивувався Макс.

- Це я від р-радощі, - схлипнув Віталік, витираючи ніс.

- Від радощі сміються, а не рюмзають! - повчально зауважив дідусь і потиснув імениннику руку.

- А це тобі, Віталічку, - бабуся вручила великий мішок цукерок, - їж на здоров'я!

- Досить радісних сліз. Запрошую всіх до столу! - покликала мама.

- Віталіку, сьогодні ти маєш сидіти на чолі, за правом іменинника, - промовив тато і відсунув для нього стілець.

Винуватець торжества сів на головне місце. Обличчя його сяяло від радощі, хоча очі досі були "на мокрому місці". Він подивився на присутніх щасливими очима:

- Та я... усім вам... дуже-дуже... - розгубився хлопчик, забувши всі слова.

- Досить подяк, переходимо до частувань, - скромно махнула рукою мама.

Святковий стіл буквально ломився від ласощів, приготованих її дбайливими руками. І найголовніше, тут було все, що так подобалося Віталіку. Бабуся безперервно підкладала хлопчикові їжу в тарілку і примовляла:

- Наїдайся, Віталічку! Сьогодні все для тебе!

Макс і Елка сиділи по обидва боки від іменинника і їм першим випала честь виголосити слова привітання. Брат із сестрою довго сперечалися за столом, хто з них перший почне. Перемогла, звісно, Елка, тому що "маленька" і "дівчаткам потрібно поступатися". Вона вбралася в довгу карнавальну сукню Рапунцель, розпустила своє волосся і станцювала для іменинника танець під музику з мультфільму. Це так зворушило серце Віталіка, що він ледь не відбив свої долоні, аплодуючи дівчинці.

Сьогодні вся увага була зосереджена на імениннику. Макс побажав другові здійснення його заповітної мрії. Бабуся і дідусь навперебій бажали йому здоров'я. А мама й тато вручили хлопчикові конверт:

- Віталіку, це тобі подарунок від усієї нашої родини!

Іменинник навіть підвівся з місця від здивування:

- Мені?.. Ще й подар-рунок?!

- Звичайно! Адже сьогодні твоє свято!

- А що це? - здивувався він, витягнувши з конверта пластикову картку.

- Це річний абонемент клубу Коперника, - пояснив тато, - бачиш, там написано твоє ім'я.

Плохiш втупився на карту:

- Не може бути!..

- Так, так. Усе правильно. Ця картка дає тобі право на безлімітне відвідування музею і планетарію протягом року.

- Та ну?! - із сумнівом перепитав він. - Я що ж, зможу туди ходити, коли заманеться? Безкоштовно?

- Хоч щодня! Причому, з ранку до вечора! - посміхаючись підтвердив тато.

- Ну, все ж таки школу пропускати через це не варто, - зауважила мама.

Віталік глянув на Макса:

- Виходить, що тепер ми зможемо разом ходити до того цікавого музею?

- Навіть не сумнівайся! - усміхнувся друг.

Хлопчик притиснув конверта до грудей, як дорогоцінний подарунок.

Його очі світилися щастям:

- Я... усім вам... так... вдячний! - промовив він, заїкаючись від хвилювання.

- Але це ще не все... - загадково промовив Макс і вимкнув світло.

З кухні з'явилася мама з тортом у руках, на якому горіли свічки. А маленька Елла дзвінким голосом заспівала пісню:

"З Днем народження тебе!

З Днем народження тебе!

З Днем народження, Віталіку,

Ми вітаємо тебе!"

- Ну, імениннику, задувай свічки! - скомандував тато, коли мама нарешті поставила торт на стіл.

1 ... 56 57 58 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Агент 2601 та 1/2, Тетяна Олiйник», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Агент 2601 та 1/2, Тетяна Олiйник» жанру - 💛 Дитяча література:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Агент 2601 та 1/2, Тетяна Олiйник"