Книги Українською Мовою » 💛 Історичний любовний роман » Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En 📚 - Українською

Читати книгу - " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Влад і Марія Цепеш. Повернення додому" автора Vit En. Жанр книги: 💛 Історичний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 80
Перейти на сторінку:
Глава 47


Туреччина. За місяць після смерть Іштвана..

—Володарю, дійшли звістки, король Трансільванії таки мертвий, спадкоємців крім доньки Елізабет у нього не було, де вона не відомо. - насправді слуга прекрасно знав, хто винен в смерті короля, але робив вигляд, що нічого не знає. Як-то кажуть, мало знаєш, краще спиш.

Почувши про смерть Іштвана, Мехмед потер руки і задумався.

—І ще, ваша дочка... вона благополучно повернулася додому - швидко сказав головний візир, і зробив крок назад, побачивши різку переміну в обличчі султана.

Мехмед перевернув стіл.

—Дурна дівка! -випалив султан, а після сів на стільчик і задумався.

За декілька хвилин,врешті заспокоївшись, Мехмед усміхнувся і почав диктувати наказ:

—Збирай армію, досить, настав час покарати цих дурних дітей! Нема чого їм жити, ніякого толку. Готуйтеся до походу. Хочу келих з черепа Влада, цей хлопчисько поплатиться життям за свою зухвалісті.

—Як накажете, султан-відкланявся головний паша і швидко покинув кімнату.

Мехмед же потер вісок рукою.

«Вона стане причиною твоєї смерті» - шепотів усередині противний голосочок, липкий піт виступив на чолі, султан почав причитати:

—Ні, Айгюль, ні, я не помру, вас чекає смерть, а я житиму - втішав себе Халіф, його самолюбство було задіто, а саме головне, те що, страх з кожним днем по тихеньку згризав с середини і зводив з розуму.

Він вже вбив Хош'яр, а на наступний день після неї, померла і донька, ударившись головою, Фахріє прожила всього лиш ніч, а з ранку, з'ївши трохи каші, спустила дух. Чи було йому її шкода? Так, але нічого з цим не зробити..

А от Марія, або ж Айгюль. Його донька, лишень своїм виглядом дратувала султана, з самого дитинства, що лицем, що характером була тінью своєї матері. А пророчі слова, що були сказані за місяць до її народження, лишень підсилювали ефект ненависті батька до доньки.

* * *

Валахія. Тронна зала

Влад сидів на троні. В кімнаті було порожньо, останній боярин, покинув приміщення близько хвилини назад. Влад думав, його нутро підказувало що треба якнайшвидше закінчувати підготовку і посилити воєнну оборону.

Двері відчинилися.

—Князю, вечеря готова ... Чекають лишень на вас.

—Іду-похмуро відповів князь.

Останнім часом його почали мучити сумніви. Він ніби бачив у всіх слугах зрадників, іноді в його голові почала з'являтися думка, що навіть Марія може бути зрадником.

—Чорт про що ти думаєш - потер очі князь. —Вона не здатна на це, принаймні не за стільки часу, все життя була зі мною... Знайшов кого підозрювати -прикрикнув сам на себе князь

В середині нього бушував конфлікт, аби не думати про дурощі, він встав і направився в столову.

Ілони ще не було, напевно як і завжди, мрійливо досиділась до останнього, а тепер на скору руку вдягається. А Міхня з Альбертом бігали довкола столу, чудом не перевернувши тарілки.

Марія посміхнулася, побачивши чоловіка і підійшла до нього.

—Влад, Коханий - обійняла його міцно і поцілувала в щоку.

—Моя Марія-провів рукою по густій ​​косі жінки.

До них підбіг Міхей.

—Батьку, я сьогодні вчився стріляти з лука, разом зі вчителем, а ти постріляєш зі мною завтра?

—Добре, Міхня -посміхнувся.

Марія помітила, що чоловік був стривожений, вона повернула його голову до себе.

—Щось трапилося? -обережно спитала жінка, на що отримала різку відповідь

—Не зараз. -відрізав чоловік.

За хвилину двері відчинилися і зайшла Ілона.

—Батько-вклонилася і присіла за стіл поряд з Марією.

—Ілоно, сонце моє -посміхнулася Государиня.

—О, мамо, я тебе не помітила -вона була злегка п'яною.

Марія злякано глянула в обличчя тої, але промовчала, з надією що сьогодні не буде сварки. А вже потім вона дасть донькі доброго прочухану.

—Ілоно, Як пройшов день? -Влад не помітив її стану. Марія тихо зітхнула.

—Дякую, батьку, досить добре, ми з гувернанткою прогулювалися в саду, я чудово провела час, а ви в доброму здоров'ї сподіваюся?

—Не скаржуся, дочка моя, я чудово почуваюся, сьогодні до одного ідіота ходив, уявляєш, побачив в його компанії свою доньку.

—А що вас так дивує, мені вже 12, час собі чоловіка шукати, а то з нашим князем старою дівою залишуся.

—О, у тебе такий поганий правитель, жах.

—Влад, будь-ласка, не ведись. -промолила Марія. Але Ілону і її довгий язик було вже не спинити..

—Так, дуже поганий! -Вскрикнула у відповідь дівчина.

—Ілоно! -крикнула тепер на неї Марія, аби осадити, вона знала гнів Влада і їй зовсім не хотілося, щоб Ілона потрапила тому під руку.

—Не втручайся! - огризнулася вона.

—А може це просто ти погана? Чи не думала про це ніколи? -виведений на конфлікт, зло прошипів Влад.

Міхня з Альбертом взяли шоколадні цукерки поки що ніхто не бачив і почали з апетитом їсти їх, замість попкорну.

—Ілоно, негайно іди до себе в кімнату. -Марія

—Я не хочу!

Марія підійшла до неї вблизь, і вже за хвилину на щоці дівчини з'явився червоний слід.

Ілона лишень закліпала очима, не очікуючи такої реакції.

—Пішла геть, я не бажаю бачити тебе сьогодні. Якщо я виростила тебе такою зіпсованою і лайливою, то я не маю права називатися матір'ю.

—Мамо, -заскулила дівчина, але Марія лишень вказала рукою на двері.

Понуривши голову Ілона пішла, заледь не схлипуючи. За нею і інші члени сім'ї розійшлись по кімнатам, а їжа залишилась не тронутою..

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 57 58 59 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги « Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"