Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало 📚 - Українською

Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці" автора Тетяна Гуркало. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 198
Перейти на сторінку:

Там, за словами місцевих жителів, також було дуже гарно.

І з того боку острова теж був порт. І невелике містечко. Правда пахло в тому містечку не ваніллю та кавою, а сіллю, рибою та вином.

Ось так і вийшло, що ближче до обіду подружжя, сівши на паром, вирушило до містечка на південному краю острова. І як потім виявилось, рибний запах жителі Білого міста перебільшували. Рибою пахло не більше, ніж у столиці, і набагато менше, ніж пшеничним пивом, яке продавали просто в порту.

Каяр прицінився до пива і навіть його спробував, розмірковуючи, чи не купити барило братам. Принагідно з'ясував, як дістатися водоспаду. І до міста вони з Маяліною заходити не стали. Просто найняли провідника і вирушили дивитися на воду, що падає.

Водоспад справді був гарний. Він скидався тонкою, прозорою завісою. Над ним мерехтіли, то з'являючись, то пропадаючи веселки, а в озерці в ямі хлюпалися хлопці. Маяліна спробувала дотягтися до веселки. Потім захотіла спуститись і поводила долонею у воді, викликавши цим сміх у хлопчаків. Зазирнула в щілину в білому камені, де пропадала вода. І, зірвавши жовту квітку з щільними, немов лакованими пелюстками, почала підніматися ненадійними сходами, притримуючи капелюшок.

А Каяр ішов слідом, чомусь усміхався і готувався ловити дружину, якщо вона у своїй широкій спідниці оступиться.

І до Другого міста вони повернулися, коли сонце почало хилитися до землі.

І занепокоїлася Маяліна, тільки побачивши сходи, якими слід було підніматися з нижньої частини міста, де довелося залишити коней, у верхню, де були гостьові будинки для забезпечених людей. Сходи Маяліна чомусь впізнала. Десь вона їх вже бачила, тільки не могла згадати, де саме.

І вночі дівчина спала неспокійно. Уві сні ганялася за якоюсь тінню, яку слід було спіймати за хвіст і роздивитись. А тінь вислизала і глузливо хихотіла. А іноді ще й завмирала. І починала шепотіти:

— Дурепа, дурепа, дурепа без пам'яті.

Але варто було Маялині до неї наблизитися, як вона знову починала хихикати і тікати.

 

 

1 ... 57 58 59 ... 198
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало» жанру - 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало"