Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Серце гарпії 📚 - Українською

Читати книгу - "Серце гарпії"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Серце гарпії" автора Марина Соколян. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58
Перейти на сторінку:
він відволікся на інше.

Ярка опускає очі, одразу розгубивши той холодний ореол.

— Ну, з твоїми талантами… — здригнувшись, мовить Катря. — То — не просто щастя!

— Звісно, не щастя! — люто відказує Ярка. — Та мене з моїми талантами ізолювати треба від людей! Як подумаю, скільки всього я наробила під його орудою… Бідолашну Ладу Ер згадати хоча б…

Катря сумно киває.

— Так, Лада, звісно… Але вона вже вийшла з клініки. Як почула про твого Франка, так і вийшла. Про це писали в новинах.

Ярка зітхає, відкидаючи миском черевика купку вологої глиці.

— Та пісня, що в рекламі крутили… — тихо мовить Катря. — Там же тільки половина приспіву. Знаєш, як далі?

Подруга її хитає головою.

— Забула.

— Умм… зараз, — супиться Катря. — «Дівчинко, вийди з власної тіні — Це дивосвіту контурна лінія». А тоді… «Раз перекреслене, серце воскресне, бо — Б’ється луною справжнього імені».

Ярка гмукає, тоді знову озирається.

— Знати б, яке воно… — неуважно мовить вона, — справжнє.

— В цьому наша біда, хіба ні? — відсторонено зітхає Катря. — Ми ладні будь-що вигадати, аби лишень не зізнаватися в тому, хто ми є насправді.

Ярка слухає уважно, а тоді різко хитає головою, мовби витрушуючи воду з вух.

— Пам’ятаєш, я казала тобі про свій внутрішній голос?

— Ну?

— Так оце щойно мені здалося, що це не ти, а він промовляє до мене. Такі ж марудні інтонації.

Катруся показує подрузі кулак — не надто грізний, утім, п’ястучок. Та сміється, підводячись.

— Не знаю як ти, але я вже замерзла. Ходімо звідси. Скоро буде автобус.

Катря також підводиться, оббиває багнюку з чобіт.

— Провісниця! — пирхає вона. — Ну, ходи!

Дівчата простують стежиною, переступаючи калюжі та острівці лопухів. Невдовзі доріжка минає старий будиночок з терасою; його дошки просіли і покосилися, синя фарба добряче облущилась від сонця та негод, проте і досі видно на ній видряпаний дитячою рукою малюнок: загадкову істоту, накреслену настільки незграбно, що не збагнеш — то людина з пташиними крилами, чи пташка з людським обличчям.

Втім, дівчата йдуть, і навряд чи хто тепер завважить різницю.

2011–2012

Примітки

1

Хода землевласника (англ.)

2

Збіса добре (англ.).

3

Чи вмієте ви садовити капусту? (фр.)

1 ... 57 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серце гарпії», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Серце гарпії"