Читати книгу - "Душа дракона, Лаванда Різ"

- «Любов моя»? - передражнив її голос Даная. - «Бачу, пошуки мого тіла ще міцніше сплели наших голубків? А де ж Барка»?

- «Потім. З тобою ми поговоримо пізніше. Після того, як я від заходу до світанку бовталася по повітрю примерзнув до твого закляклого тіла - бачити і чути тебе мені хочеться найменше».

Вона знову могла чітко бачити. Руки Варона, які енергійно розтирали їй плечі, поступово повертали тепло. Джин помітила стривожене обличчя брата, і зацікавлених владик, які стовпилися біля нош. А ще вона встигла помітити промайнуле обурення примари Даная, який показово від  неї відвернувся.