Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Одержимий злом 📚 - Українською

Читати книгу - "Одержимий злом"

1 483
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Одержимий злом" автора Йорн Лієр Хорст. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 58 59 60 ... 68
Перейти на сторінку:
написано ім’я й особистий номер в’язня.

— Де зберігають речі в’язнів? — запитав Вістінґ.

— На складі, — відповів старший інспектор, не вдаючись у подробиці, де той склад і хто має до нього доступ.

Вістінґ розгорнув теку. Зверху лежали папери, які стосувалися переведення Ярена з тюрми «Берґ»: список цінних та особистих речей з нерозбірливим підписом службовця, який приймав передачу. Сам детальний список був віддрукований з комп’ютера. Серед речей: DVD-фільми, CD-диски, книжки й журнали, різні флешки із зазначеним обсягом пам’яті; черевики, чоботи, штани, куртки та інший одяг з назвами брендів; порожній гаманець, зате з ретельним перерахунком банківських карток і посвідчень особи; ключі із зазначенням їх кількості у зв’язці й мобільний телефон «Sony Xperia».

На самому низу теки лежав іще короткий список того, що вилучили в Турмуда Ярена, коли він тільки прибув до першої тюрми. Там було менше фільмів, книжок та CD-дисків і зовсім не було ключів, флешок чи телефону. Ярен сам записав усе, що віддав на зберігання. Детальний опис власною рукою мав запобігти скаргам в’язнів у майбутньому й звинуваченню адміністрації тюрми в крадіжці особистих речей.

Вістінґ гортав папери. Щоразу, як Ярен обмінював CD-диски на інші чи змінював одяг, усе заносилося до нових списків на нових аркушах, пронумерованих і з зазначеними датами. Очевидно, за списки відповідав особистий наглядач. Усі аркуші були підписані Фредріком Муландером.

Після Різдва список став довшим. Кілька нових DVD-фільмів, CD-дисків і книжок. Вістінґ перегорнув іще кілька аркушів і знайшов те, що шукав. Ковзнув поглядом по тексту, ще раз і ще раз, доки в грудях щось відлунилося.

Три предмети. Гаманець, ключі і мобільний телефон. «Передано поліцією» — написано рукою Фредріка Муландера. Три предмети записані через шість днів після арешту Тома Керра.

— Знайшли те, що шукали? — поцікавився старший інспектор.

Вістінґ підвів голову, краєм свідомості зрозумів, що службовець запитував уже вдруге.

— Так, — відповів він і вийняв з теки один аркуш. — Ось ця дата цікавить. Дати проставляються автоматично?

Вістінґ тицьнув пальцем у верхній куток аркуша. Старший інспектор нахилився ближче.

— Так…

Вістінґ відчув вагання в його голосі.

— Але що?..

— Дату могло бути й доставлено наглядачем. Особисті речі часто затримуються на прохідній, перш ніж потрапити на склад. Тоді в журналі ставлять дату заднім числом, щоб уникнути розбіжності між поступленням і передачею на зберігання.

— Поліційна система функціонує дуже подібно, — зумисне підіграв інспекторові Вістінг, щоб не знеохотити його до подальшої розмови.

Він помахав аркушем і попросив:

— Чи можна мені копію ось цього?

Старший інспектор скептично гмукнув, що мало б означати, що він і так уже зайшов надто далеко, показавши поліцейському журнал без офіційного дозволу. Інспектор вийшов з кабінету, прихопивши список. Невдовзі повернувся, передав Вістінґові копію, а оригінал поклав до теки. Вістінґ перевірив, чи все гаразд, згорнув аркуш і поклав його у внутрішню кишеню. Хотів уже попрощатися, але несподівана думка змусила його ще затриматися.

— Ви могли б з’ясувати для мене одну справу? — запитав він.

Розділ 69

Коли Вістінґові повернули на прохідній мобільний, там було зафіксовано чимало пропущених дзвінків. Двічі телефонували зі Спецвідділу. Мабуть, хотіли викликати на черговий допит. А коли він не відповів, вочевидь перекваліфікували його статус зі свідка на підозрюваного.

Він не встиг перевірити інші дзвінки, як зателефонував Стіллер.

— Будь на лінії, — сказав він. — Зараз з’єднаю з Гаммером.

Вістінґ сів за кермо, саме встиг виїхати на шосе, коли озвався Стіллер.

— Начальство вирішило викликати на допит Юганнеса Нурюма, — повідомив він.

— Хочуть зробити з нього цапа-відбувайла, — додав Гаммер.

— Ймовірно, мають намір постулювати все докупи й звинуватити в підготовці втечі Керра, — знову втрутився Стіллер. — А тоді пришити йому прагнення помсти. Але їм годі навіть думати зліпити з Нурюма Іншого!

— Бракує логіки, — урвав колегу Гаммер. — Навіщо вбивати Тома Керра? Він же мав показати місце захоронення його доньки й розповісти, що з нею сталося!

— Вдалося почепити маячок? — запитав Вістінґ.

— У сумці з ноутом, — відповів Стіллер. — Щойно він відійде від неї хоча б на відстань десяти метрів, мені відразу надійде повідомлення.

— Ще якісь новини? — запитав Вістінґ.

— Техніки закінчили обстеження фургону в автомайстерні в Реветалі, — повідомив Стіллер. — Первісно авто було на шведській реєстрації. Уже півроку, як у списку викрадених. Номери знято зі схожого автомобіля в Аскері.

Про номери Вістінґ уже знав.

— Той самий фокус, що й у випадку з першими жертвами, — вів далі Стіллер. — Допускаємо, що майстерню теж мали намір спалити трохи пізніше, коли важче стало б пов’язати пожежу зі зникненням Марен Доккен.

Вістінґ обігнав мопед.

— Щось про Марен? — запитав він.

— Нічого. Слідча група вважає, що Тома Керра вбили й розчленували в майстерні ще до викрадення Марен Доккен.

— Поясни! — попросив Вістінґ.

— Убили в фарбувальному боксі. Усі сліди залакували. На стінах і підлозі свіжий лак. Техніки знайшли під ним багато крові. Визначили групу, але ще не проаналізували ДНК. На даний момент ми точно знаємо одне: кров відповідає групі Тома Керра, а не Марен Доккен.

— Звідки вони взяли, що Керра вбили до викрадення Марен? — поцікавився Гаммер.

— Затвердіння лаку… Він свіжіший, ніж на стінах і підлозі боксу. Припускають, що Керра вбили ще того ж вечора, після втечі. Свідка, сусіда колишнього ленсмана, допитали. Йому здавалося, що в майстерні хтось був.

— Це пояснює, чому Марен не кричала, — озвався Гаммер. — Він був сам… Сам затягнув Марен у фургон. Вона його знала, тому не злякалася.

У Вістінґа перед очима враз постала картина, як Марен Доккен борсається, намагаючись ухилитися від ганчірки з анестетиком.

— Що там з розтином? — запитав він. — Відомий час смерті?

— Саме зараз проводять розтин, — відповів Стіллер. — Не знаю, як відбувається дослідження розчленованого й вимоченого в хлорі тіла, але, думаю, визначити точний час смерті буде важко.

— Де це сталося? Тобто де його обробили хлором?

— У майстерні… У глибині фарбувального боксу стоїть балія, вкрита шаром лаку.

Вістінґ спробував відтворити хронологію подій.

— Тома Керра вбили, розчленували й запакували в мішки. Відвезли за десять миль і закопали на території його ж хутору в Естмарці. А тоді Інший повернувся до майстерні й залив лаком місце злочину.

— У вашій поліції припускають, що він вивіз тіло фургоном, — сказав Стіллер. Реєстраційний номер знайдено на узбіччі за межею платної дороги. За даними «Автопасу», він проїхав через Осло близько другої ночі і за дві години повернувся назад.

— Яму міг викопати заздалегідь, — міркував уголос Вістінґ. — Як це вписується у пересування Семмельмана? Я розмовляв з ним по телефону близько третьої пополудні, через чотири години після втечі Керра. До нас він приїхав

1 ... 58 59 60 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одержимий злом», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Одержимий злом"