Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Його зухвала дівчинка" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 54
Перейти на сторінку:
Розділ 3.

Не треба бути екстрасенсом, щоб зрозуміти, що ці двоє явно не найкращі друзі. Оскільки Патрік приймає стійку і дуже охоче гніває Роба, я можу зробити висновок, що ці двоє - вороги. І, здається, не проти саме зараз помахати кулаками. І тепер я знаю за кого мені вболівати. Я у команді Патріка!

Не вистачало мені ще в перший день в інституті потрапити в таку колотнечу. Щось мені підказує, що мене випруть тільки так, я навіть у кімнату заселитися не встигну.

- Не дуже ти багато на себе береш, Роб? - Розумію, що мені потрібно втрутитися і привернути до себе увагу. Янг ніколи не вмів стримуватися у моїй присутності й зараз це працює так, як я того й очікувала.

Роберт моментально забуває про свого співрозмовника і переводить погляд своїх холодних очей на мене. Мене відразу ж кидає в холод. З ним так завжди, від його погляду постійно виникає бажання обхопити себе руками за плечі й хоч трохи зігрітися.

Відразу жалкую про те, що влізла, але шляху назад немає, зараз у нас з Патріком чисельна перевага.

- Ти щось пискнула, Виштребенька? - Стискаю до скрипу зуби, як же я ненавиджу це прізвисько. Скільки разів я йому говорила так мене не називати, але хлопець лише сміявся і продовжував допікати. Ось і зараз, він спеціально так мене називає, щоб нагадати, що він все ще за секунду вміє мене роздратувати.

- А в тебе бачу зі слухом проблеми? З чого ти взяв, що вирішуватимеш хто може зі мною спілкуватися, а хто ні?! - Роблю крок вперед і стискаю пальці в кулаки.

Меліса мене попереджала, що Роберт цар і бог у своєму універі, але я не думала, що настільки, щоб вказувати людям хто з ким може розмовляти, а хто з ким ні. Він такий самий студент, як і всі інші. Ну і що, що його батьки спонсори цього універу. Це не дає йому жодних переваг! Він навіть у гуртожитку живе, як і решта студентів. Меліса говорила, що у нього з батьками був скандал на цьому ґрунті, але вони наполягли на тому, що він житиме, як і всі інші студенти.

- Тому що можу собі це дозволити, - його губи розповзаються в зухвалій усмішці, а я розумію, що якщо зараз дозволю йому взяти наді мною гору, то моє подальше життя в цьому місці перетвориться на пекло.

- Ти б краще не за мною стежив, - підходжу ближче і знижую гучність, начхати, що я зараз собі дозволяю дуже багато і збираюся шантажувати того, хто в цій грі переграє мене за лічені секунди. Я збираюся блефувати. І моя мета не злякати його, а лише показати, що я не збираюся сидіти й дивитися як цей доморощений тиран зі мною гратиме. У мене теж є ікла, і я вмію ними кусати, - а розв'язував свої проблеми, Роберт.

- Що ти несеш? - Усмішка спадає з його обличчя, тепер я чудово бачу, як у його погляді прокидається лють. Здається, він встиг забути за пів року, що зі мною жарти погані. Я жодного разу не залишила його напади без відповіді й зараз не маю наміру нічого змінювати.

- Кажуть, що ти сьогодні порушив правила в універі, - примружую очі й розтягую губи в посмішці, - я б на твоєму місці подбала про те, щоб про це ніхто не дізнався.

Адже я сьогодні чула, як Агата казала, що за таке виключають. Значить, вони робили те, що заборонено в цьому навчальному закладі. Зважаючи на те, що навіть у гуртожитку є блок для дівчат і хлопців, то в цьому універі дуже суворо ставляться до любовних стосунків між учнями. І те, як спалахують очі Роба, лише підтверджує те, що я на правильному шляху.

- Шантажувати мене надумала, серйозно?

Я задоволено киваю, щоб він повірив у те, що в мене щось є. Брехати й не червоніти мені нічого не заважає, тим більше, що цей нахаба розуміє, що я не з боязкого десятка.

- Нічого собі нова, вже міцно схопила тебе за...

- Заткнися, Патріку! Інакше в тебе почнуться проблеми з зубами! - Сердито гарчить Роб моєму захиснику.

- У мене з зубами все шикарно!

А Патрік крутий. Ми з ним точно потоваришуємо й у нас навіть є проти кого дуже активно дружити.

- Я можу зробити так, що в тебе їх просто не буде! Так що звалили до біса звідси!

Але судячи з того, що за мною нічого не відбувається, Патрік вирішує проігнорувати слова Янга.

- Шантаж, - я кривлюсь, - фу яке негарне слово. Ну що ти, хіба я на таке здатна? Я лише хвилююсь за тебе, Робі, щоб ніхто не створив тобі проблем.

І все одно кивати продовжую. Звичайно, мій рідний, це шантаж чистої води, щоб ти свої булки не розслабляв.

- А тепер слухай мене дуже уважно, Виштребенька, і бажано, щоб мої слова не вилетіли з твоєї голови. Мені начхати на все, що ти збираєшся робити, тому що це буде твоє слово проти мого. І я дуже сильно сумніваюся, що тебе слухатимуть. Тебе просто викинуть звідси, тому що ти не встигла заселитися, як у тебе вже з'явилися проблеми. А проблемних студентів не люблять.

- У мене немає ніяких проблем!

- Та що ти говориш? - На його обличчі з'являється посмішка, яка мені дуже не подобається, - а твій дружок не розповів тобі яке покарання за те, що ти без дозволу була в чоловічому блоці?

- Не розповів, - відбиваю у відповідь, - але може ти мене просвітиш, коли звітуватимеш перед деканом за відео з Агатою?

- Яке ще відео?

- Ой, а ти не знав? - Плескаю очима і вдаю недалеку, - я ж відео зняла. Ви на ньому круто вийшли, чітко так. І говорили так голосно, що чутно кожне зітхання...

Роб у мій бік робить ривок, але його зупиняє Патрік.

- Дуже цікаве відео. Вона мені копію скинула...

Мені подобається, що ми з Патріком розуміємо одне одного з півслова. Здається, у мене з'явився лицар у битві зі злим лордом Робом.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 5 6 7 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш"