Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

- І що там? Які результати?

Федеріко ходив по кабінету, як тигр в клітці.

- Нічого конкретного. Ані отруєння, ані медичних чи наркотичних засобів використано не було. Я думаю, що, якщо в неї була зламана шия, то був елемент удушення.

- Про це тобі коронер сказав чи в окремій записці передав?!

- Це логіка, Федеріко. І знання анатомії. Дізнайся в своїх, чи немає ще інформації про місце проживання та роботи жертви.

- Зараз.

Сеньйор Кортес зателефонував, як сказала Елена, «своїм». І через п’ять хвилин на електронну пошту йому прийшло досьє на вбиту.

- Я поїду за цією адресою. Можливо, знайду якісь підказки.

- Елено, ми разом поїдемо. Це спільна справа.

Будинок, в якому мешкала покійна, знаходився в районі Тріана, в західній частині Севільї.

- Тут красиво.

- Хіба ти ніколи не бувала в цьому районі?

- Моє життя в Севільї складалось зі школи та дому.

- Але я пам’ятаю тебе. Ти приходила на спільні зустрічі. Могла гуляти з нами.

- Це було дуже рідко. Окрім школи в мене ще були додаткові заняття. Тому в цьому районі я точно не гуляла.

- В цьому районі живе велика кількість співаків, танцюристів, художників та ремісників.

- Можливо, саме тому цю дівчину так і вбрали. Так і не з’ясовано досі, де вона працювала. Чому?

- Вона ніде не була зареєстрована, як робітник.

- Дивно. Навіть в центрі зайнятості?

- Навіть там.

- Добре. Може щось знайдемо в помешкані. Хазяйка квартири вже на місці?

- Так. Вона чекає на нас.

Жінка пенсійного віку чекала біля під’їзду.

- Добрий день.

- Добрий. Ви сеньйора Маріас?

- Так. Боже! Що сталось з Маріанною?

- Давайте зайдемо в квартиру – і там ми з Вами про все поговоримо.