Читати книгу - "Операція: "Викрадення по-драконячи", Калерія Буко"

— Не хвилюйся, якою б сердитою на тебе не була твоя мати, а на горіхи отримувати будемо разом. Я за те, що це все мої гени та  виховання, а ти за те, що спочатку зробив, а потім подумав, — знову додає тато і вже готовий вийти з кімнати, залишивши мене наодинці з власними думками, але біля самих дверей обертається. — Я бачив її краєм ока. Темпераментна. Така тобі сумувати не дасть. За нею пильнувати треба. І твоя мати має рацію - ще не раз від тебе твоя пара тікатиме. Але чи знаходитимеш ти її, чи втримаєш ти її біля себе - тільки від тебе залежить. І я зараз не про подавлювання волі чи насильне утримання поруч. Я про кохання, синку. Я про кохання. 

З цими словами він мене покинув. І хоч батьки не погоджувались з моїми методами. Я ж бо був впевнений, що все зробив правильно. Вона зі мною. Це головне. А з усіма труднощами ми впораємось.