Читати книгу - "Дрімляндія, Наналі Найт"

  Зіссієль сиділа вже пару годин на даху будівлі, коли вже стемніло, то вирішила спуститися у кімнату в надії, що нема там вже того незнайомця.
 Спустившись по драбині, заглянула у вікно та не побачила нікого у темному приміщені. Тож відчинила його і залізла всередину, намагаючись не шуміти. 
Вона сіла на ліжко, поклала біля себе книжку та занурилась у ковдру синього кольору, що було тут. Тиша та темрява спокушали заснути Зіссієль. 
-Тільки не заснути...Не засинай.-бурмоче про себе вона, кожну хвилину тяжко боролася зі сном. Позіхнула й від холоду занурилася ще сильніше у ковдру. 
 Очі раз у раз тяжко відкривалися, іноді ельфка занурювалася на хвилину у сон, але прокидалась. 
Але сон був сильніший за неї, тому через години дві вона заснула.