Читати книгу - "Інтерв'ю з Карлом Густавом Юнгом, Vasyl Shyrman"

З огляду на політичні та соціальні конфлікти, які спостерігаються у світі, ви вірите, що людство може досягти більшої гармонії та внутрішнього балансу, чи ви бачите ці конфлікти як неминучий прояв колективного несвідомого?

Юнг задумливо потер скроню і, кілька секунд помовчавши, заговорив:

— О, політичні та соціальні конфлікти… Це, знаєте, наче сімейні сварки, тільки на рівні всього людства. Ви ж помічали, що найбільші суперечки в родині виникають через дрібниці, типу того, хто з’їв останній шматок торта? Так ось, людство — це теж велика родина, де "шматок торта" тепер стає владою, ресурсами чи ідеологіями.

Юнг усміхнувся, але його погляд залишався серйозним.

— Ви питаєте, чи це неминуче? Так, конфлікти — це природний стан. Уявіть, що вся планета — це велика психотерапевтична група. Колективне несвідоме тут виступає як фасилітатор, який час від часу підсовує на поверхню найболючіші теми. Кожен раз, коли ви бачите політичну кризу чи соціальний конфлікт, це не просто хаос, а симптом, який каже: "Гей, є щось важливе, про що треба поговорити!"

Юнг зробив широкий жест руками, відкинувшись назад.

— А чи можна досягти гармонії? Можна! Але це не буде казкова гармонія, де всі тримаються за руки під веселкою. Ні, це буде "гармонія в русі". Уявіть танець — іноді ритмічний, іноді хаотичний, де кожен намагається не наступити іншому на ногу. Головне, що гармонія — це не відсутність конфліктів, а вміння з ними працювати.

Він примружив очі, додавши трохи драматизму:

— Колективне несвідоме — це як оркестр, у якому кожен інструмент грає свою партію. Але часом замість мелодії виходить хаос. Що робить диригент? Він не виганяє музикантів із залу, а допомагає знайти спільний ритм. Проблема лише в тому, що людство поки що не знайшло свого диригента.

Юнг нахилився вперед, ніби розкриваючи секрет:

— Ось тут і з’являється Тінь. Вона завжди поруч, підспівує собі щось меланхолійне і намагається внести свою частку в загальний безлад. Але саме завдяки Тіні ми розвиваємося. Без неї не було б руху вперед. Людина, яка зустрічається зі своєю Тінню і розуміє її, стає цілісною. А суспільство, яке навчиться приймати свої темні сторони, зможе створити справжню гармонію.

Після короткої паузи Юнг усміхнувся, ніби його осінила весела думка.

— Тож я пропоную ось що: наступного разу, коли ви побачите, як політики сваряться в парламенті чи люди сперечаються в інтернеті, уявіть це просто як велику групову терапію. Хтось кричить, хтось плаче, але всі разом ми на шляху до гармонії. Звісно, якщо нас не виженуть з цієї "групи" за погану поведінку.