Читати книгу - "Сережка Восьми світів, Фіголь Анастасія"

Марина знала, що довго залишатися в цьому місці небезпечно. Чоловік залишив по собі дивну енергію, яка викликала в неї тривогу. Вона вирішила повернутися до сережки.

Взявши прикрасу до рук, вона відчула, як її голова запаморочилася, а перед очима з'явилися візерунки. Це були карти, розділені на вісім сегментів, кожен із яких представляв інший світ. Один із них, "Світ руїн", був позначений яскравішим світлом.

— Отже, це світ, у якому я зараз. Але як потрапити до іншого?

Відповідь не забарилася. Сережка нагрілася, і перед Мариною з'явився портал. На його поверхні було видно фрагменти іншого світу: зелені ліси, залиті сонцем. Але поряд із ним з’явилася фігура — величезна тінь, яка повільно просочувалася через портал.

Це була істота з іншого виміру, схожа на напівпрозору фігуру з багатьма руками. Вона викинула одну з них у бік Марини, але сережка раптово засвітилася, створюючи бар’єр.

— Це… не можна дозволити пройти сюди, — сказала вона собі й, зібравши сили, кинула сережку назад у портал.

Світ навколо змінився, і Марина опинилася на м'якому зеленому полі, освітленому теплим сонячним світлом.

— Це інший світ, — зрозуміла вона.