Книги Українською Мовою » 💛 Любовна фантастика » Гра в кохання, Ліра Куміра 📚 - Українською

Читати книгу - "Гра в кохання, Ліра Куміра"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гра в кохання" автора Ліра Куміра. Жанр книги: 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 11
Перейти на сторінку:

Час пролетів непомітно, і, коли робочий день добіг кінця, я, не гаючи ні хвилини, попрямувала додому, сподіваючись нарешті розслабитися і відволіктися від усього, що сталося за день. Однак, варто було мені переступити поріг квартири, як я раптом відчула дивне, майже непереборне бажання одразу ж сісти за ноутбук, хоча сама не могла пояснити, чому. Можливо, просто хотілося на деякий час забути про роботу і переключитися на щось більш легке, а може, в глибині душі мене мучила цікавість, пов'язана з цим дивним співрозмовником, який, здавалося, занадто багато знав.

Так чи інакше, але, навіть не прийнявши душ і не подбавши про те, щоб повечеряти, я вже сиділа перед екраном, швидко вбиваючи свій логін на головній сторінці гри.

Варто було мені увійти, як у кутку екрана одразу ж заблимав конвертик із новим повідомленням. Відкривши його, я мимоволі насупилася, відчуваючи легкий укол занепокоєння.

«Привіт. Як минув день? Розібралася зі своїми проблемами?»

Я машинально глянула на час відправлення повідомлення і відчула, як по спині пробіг холодок - воно прийшло всього п'ять хвилин тому, рівно в той момент, коли я повернулася додому.

Як він міг це знати?

Я спробувала знайти логічне пояснення, але нічого, окрім здогадки, що, можливо, це просто один з адмінів, який так дивно жартує наді мною, на думку не спадало. Все ж вирішила відповісти, сподіваючись, що подальша розмова допоможе розібратися в тому, що відбувається.

«Привіт. Весь день працювала. А з чого ти взяв, що в мене були якісь проблеми?»

Відповідь з'явилася практично миттєво, і від цього в мене неприємно стиснулося серце, немов хтось невидимий уважно стежив за кожним моїм рухом і знав, що я ось-ось напишу.

«А хто ще при здоровому глузді вирушить на дах компанії під час зливи? Для цього потрібен вагомий аргумент».

На якусь мить я перестала дихати, відчуваючи, як всередині щось неприємно стиснулося. Дах. Про нього знала тільки одна людина. Мої пальці завмерли над клавіатурою, у голові шалено метушилися думки, одна божевільніша за іншу. Випадковість? Адміни гри? Якийсь дурний розіграш? Або...

Пересиливши заціпеніння, що охопило мене, я все ж таки надрукувала наступне запитання, відчуваючи, як у грудях зростає напруга:

«Хто ти? Звідки знаєш про дах?»

«Стефан Краук. Ми ж бачилися, звідти і знаю» - його відповідь була простою і логічною, якби не одне “але”. Я розмовляла з ботом. Із програмним алгоритмом, який мав діяти за заданим сценарієм, а не вести осмислений діалог, реагуючи на мої слова, немов жива людина. Або... Або він справді людина? Може, хтось із розробників взяв управління персонажем на себе? Але навіщо?

Я насупилася, відчуваючи, як всередині зароджується тривожне передчуття.

«Куди ти тоді подівся? Я поверталася на дах, але тебе там не було».

Запитання було з підступом, і я спеціально спостерігала за тим, як швидко відповість мій співрозмовник. Якщо затримається - значить, підбирає слова, якщо відразу - значить, або бот, або заздалегідь підготовлена людина.

«Мені терміново потрібно було піти».

Розпливчаста фраза, яка нічого не пояснювала. Йти куди? Навіщо? Чому так терміново?

Я задумалася, але тут же згадала про лілію, яку вранці виявила на своєму столі, і нервово стиснула губи. Це був дивний подарунок, який не міг просто так з'явитися в моїй квартирі. У грі - будь ласка, там запрограмовані механіки, але в реальному житті...

Я швидко надрукувала нове запитання, відчуваючи, як у грудях зростає напруга:

«А лілія? Звідки вона взялася? Добре, подарунок у грі, але квітка на столі... Звідки?»

Відправивши повідомлення, я завмерла, невідривно дивлячись на екран, а серце чомусь забилося частіше. Відповідь з'явилася майже одразу.

«Тобі сподобалося? Нехай це буде моїм маленьким секретом».

Я здригнулася.

У цей момент всередині мене щось перевернулося, і легке занепокоєння переросло в справжній страх. Це вже виходило за рамки просто кумедного збігу.

А що як цей хлопець - сталкер?

Я різко відштовхнула від себе ноутбук, немов він міг заподіяти мені шкоду, потім повільно вдихнула, намагаючись заспокоїти своє серце, яке шалено закалатало. Може, це справді просто розіграш? Чийсь дурний жарт? Або...

Я не хотіла далі копатися в цих здогадках.

Рішуче закривши гру, я поспішно закрила ноутбук і прибрала його вбік, від гріха подалі.

1 ... 5 6 7 ... 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра в кохання, Ліра Куміра», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Гра в кохання, Ліра Куміра» жанру - 💛 Любовна фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Гра в кохання, Ліра Куміра"