Читати книгу - ""Між рядками поглядів", Love"

Наступного дня Аліна прийшла до універу з рішучістю, яку ще вчора не відчувала. Волосся — зібране в охайний пучок, улюблений светр — той, що обіймав її плечі, коли було особливо важко. Вона йшла коридором повільно, ніби кожен крок підтверджував: я маю право бути тут, маю право бути собою.

Та світ не завжди готовий прийняти зміни.

— Ну що, зірка сцени прийшла? — кинула Каміла, заливаючись сміхом у колі своїх друзів. — Може, й диплом отримає, як головна героїня?

Аліна стисло усміхнулась, але не відповіла. Не тому, що було байдуже — просто зараз її голос мав цінність лише для тих, хто дійсно слухає.

— Привіт, — несподівано заговорив Данило, з’явившись поруч. Він дивився на неї з тією самою серйозністю, що того вечора. — Можна поговорити?

Вони вийшли на подвір’я. Осіннє сонце кидало лагідне світло на жовте листя, а вітер грайливо чіплявся до рукавів.

— Я… — він затнувся. — Я не знав, що ти така сильна. Ти завжди мовчала, і я… дурень, не бачив справжнього.

Аліна мовчала, вдивляючись у його очі.

— Я бачу тебе