Читати книгу - "Дивовижні пригоди Наталки в країні Часу, Ніна Воскресенська"

Наталка мало не розплакалася.

- Але як, як мені звільнитися від її чаклунства?

- Це знає лише Володар Часу. Отже, тобі слід поспішати до палацу! - сказав пан Рік. - Без чарівної мапи тут не обійтися. Ми, жителі країни Часу, отримуємо таку мапу лише тоді, коли нас викликають до палацу. День-та-Ніч єдина, у кого вона ще залишилася в цьому місті. Решту поцупили посіпаки королеви Хаосу. Отож, доведеться ще раз постукати у двері її будинку.

Доки Наталка роздумувала, Петрик підбіг і грюкнув кулаком у знайомі сині двері.

- Кого це лихий приніс? - почулося зсередини. День-та-Ніч відчинила двері й сердито глянула на Наталку. - Чого тобі ще?

- їй мапа потрібна, - миролюбно мовив Рік.

Обличчя, волосся і навіть одяг жінки помітно посірішали. Принаймні Наталці здалося, що вона вже не була такою сліпучо-білою, як раніше.

- Іще б пак, - криво усміхнулася, ніби відповідаючи на думки дівчинки, День-та-Ніч. - Я біла тільки опівдні. Уночі, - вона зблиснула очима, - я буду чорніша від смоли... Заходьте!

Вона почовгала коридором до великої зали. Рік жестом показав дітям, щоб вони йшли за нею.

- Чарівну мапу хочете отримати? - бурчала День-та-Ніч. - Нічого не маю проти. Але спочатку маєте розв’язати задачу.

Наталка з Петриком перезирнулися.

- Я ще й до школи не ходжу, - випалив Петрик.

Наталка насупила брови: вирішувати задачі вона не надто полюбляла.

- Без цього не обійтися, - розвів руками пан Рік. - Чарівні мапи задарма не даються.

День-та-Ніч тим часом звідкись дістала листок паперу й почала читати:

- Усі знають, що Земля кругла і що вона обертається навколо своєї осі. Повний оберт навколо осі Земля здійснює за 24 години, тобто за добу. Сонце увесь цей час практично перебуває в одному й тому ж місці, Земля повертається до нього то одним боком, то іншим. Ось, наприклад, Земля повернулася так, що Сонце осяює Америку. Там - день. Зате протилежний бік Землі (той, де Азія) в цей час у тіні. Там - ніч. Таке відбувається постійно: Земля обертається, і скрізь день змінює ніч, а ніч - день.

У кожній частині Землі зміна дня й ночі відбувається у різний час. Люди, щоб було зручніше, розділили нашу планету на 24 частини. Кожна з них називається часовим поясом. Якщо переміщуватися з одного часового поясу в інший, час буде щоразу змінюватися на одну годину. Коли рухаєшся на захід, він буде зменшуватися, коли на схід - збільшуватиметься. Існує на віть лінія, яку називають лінією зміни дат. На захід від неї ще день учорашній, а на схід - уже сьогоднішній.

А тепер задача. Є двоє міст: Синє й Жовте. Ви, приміром, мешкаєте в Синьому і дуже любите дивитися мультики. Але сталося так, що у вашому місті зіпсувалися всі телевізори. Ви надумали полетіти до Жовтого міста, де живе ваш приятель. Мультики в Жовтому місті починаються о шостій вечора. Синє місто розташоване за два часові пояси на схід від Жовтого. Час, протягом якого літак із Синього міста долітає до Жовтого, - 1 година. А ось розклад польотів: десята година ранку, друга година дня і сьома година вечора. Коли потрібно вилетіти, щоб устигнути якраз на початок?

Наталка довго думала. Вона взяла шматочок крейди й почала малювати схему розташування міст на підлозі. День-та-Ніч лише стогнала: «Ой, хто ж після тебе прибиратиме», але мужньо стримувалася, щоб не кинутись на дівчинку з кулаками. Години за дві Наталка із задачею впоралася.

- О сьомій вечора, - нарешті випалила вона й помітила, що в цей час Петрик звів очі до неба й покрутив указівним пальчиком біля скроні.

Друзі, хто хоче, може повірити Наталці на слово, а хто сумнівається - може її перевірити і сам розв’язати задачу.

Напівпритомна День-та-Ніч, опираючись на руку пана Рока, підійшла до старовинної шафи. Щойно Наталка знайшла розв’язку, шафа відсунулася вбік, відкриваючи невелику нішу в стіні. Там лежала згорнута у рулон мапа, перев’язана рожевою стрічкою.

- Бери, - ледь чутно сказала День-та-Ніч, - і мерщій забирайтеся звідси. Бо я ще мушу випрати килим, на якому залишилися брудні відбитки ваших ніг, а тоді вимити від крейди підлогу й протерти всі ручки дверей, яких ви торкались брудними руками. Геть!

Наталка і Петрик кулею вилетіли з будинку й побігли, аж курява здійнялася. Аж біля міської брами їх наздогнав Рік.

- Добре бігаєте, - сказав він, відхекуючись. - Я маю вас попередити про одну дуже важливу річ: хоч що б з вами не трапилося, не звертайте з дороги. Зрозуміло?

- Атож! - кивнув Петрик. - Не хвилюйтеся, дядечку. Ми вже не маленькі.

І малюк рішуче закрокував назустріч пригодам. Країна Часу починала йому подобатися. Наталка поспішила слідом за братом, і невдовзі місто Мрій розтануло вдалині синім маревом.

Глава шоста, в якій Наталка і Петрик опиняються в лабіринті королеви Хаосу

- Наталко, зачекай! Наталко, я втомився! Наталко, дивись, який гарний жучок! - забувши про всі свої обіцянки, скиглив Петрик, бо єдине, чого він тепер хотів, - це просто полежати на травичці й відпочити.

Дівчинка не звертала на брата жодної уваги. Вона вважала, що вони й так втратили багато часу на порожні балачки.

- Зараз розгорнемо мапу й подивимось, чи далеко до палацу, - сказала вона, щоб якось утішити брата.

Наталка хотіла розгорнути мапу, але та вислизнула з рук і впала на дорогу. Дівчинка нахилилася, щоб її підняти, та чарівний шматок паперу раптом загорлав:

- Стій, не наближайся, руками не торкайся!

Наталка аж підскочила з несподіванки. Петрик одразу перестав скиглити й з цікавістю глянув на мапу. Він простягнув руку й хотів її узяти.

- Не займай, - зупинила хлопця сестра. - А раптом вона кусається!

- Наталю, вона розмовляє!

- Чую. Але це не означає, що вона безпечна. Зрозумів?

Петрик позадкував.

Мапа підвелась, обтрусилася й скривила губи:

- Як ви смієте ображати мене, Чарівну Мапу в чотирнадцятому коліні? Чи ви знаєте, що весь мій рід належав до найшляхетніших мап країни Часу, а моя прапрапрабабуся удостоїлася честі прикрасити собою експозицію музею в палаці Володаря Часу. Вона поки що єдиний екземпляр колекції, яка зветься «Не робіть так»!

Наталка