Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Трагедії 📚 - Українською

Читати книгу - "Трагедії"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Трагедії" автора Евріпід. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 92
Перейти на сторінку:
class="p1">Усе, як я, виказуй. Правда вічі їсть?..

Не слід би щодо сина помилятися.

ФЕРЕТ

Померти замість тебе - більша помилка.

АДМЕТ

Вмирати старцю й молодому - різна річ.

ФЕРЕТ

730] Одне прожить нам дано, а не два життя.

АДМЕТ

Живи ж собі, од Зевса довговічніший...

ФЕРЕТ

За що ж ти на батьків так огризаєшся?

АДМЕТ

Бо ти за крок до смерті життєлюбом став.

ФЕРЕТ

А ти?.. Жона в Аїд он замість тебе йде.

АДМЕТ

В ній бачиш доказ власної нікчемності.

ФЕРЕТ

Що не кажи, в тій смерті - не моя вина.

АДМЕТ

Гай-гай!..

Настане день - до мене ти ще звернешся!

ФЕРЕТ

Одружуйсь часто, щоб було вмирать кому.

АДМЕТ

Тобі на сором: ти ж за мене вмерти мав.

ФЕРЕТ

740] Люблю ж, однак, люблю це сяйво Фебове! [47]

АДМЕТ

Хіба це голос мужа?.. Гидко слухати!..

ФЕРЕТ

Не сором старця-батька в гріб зіштовхувать?

АДМЕТ

Умерти доведеться - у неславі вмреш.

ФЕРЕТ

А що неслава для людини мертвої?

АДМЕТ

Гай-гай!.. Старим не бракне безсоромності!

ФЕРЕТ

(вказуючи на Алкссту)

А ця - не безсоромна, бракло глузду їй.

АДМЕТ

Іди-но! Схоронити дай покійницю.

ФЕРЕТ

Іду вже. Вбивця - жертву хоронитимеш.

Рідні ж її за все це ти одвіт даси.

750] Акаста й до мужів не зачислятиму,

Як не відплатить гідно за сестру свою.

АДМЕТ

Ідіть, хай вас не бачу, ти й жона твоя!

Бездітна старість при живому синові -

По праву жде вас, бо в одній оселі нам

Не жити більше. Можна б через вісника

Від батька відректися, то відрікся б я.

(До супровідників).

А ми рушаймо! Горе треба зносити.

Вже вогнище чекає на покійницю.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Поплатилась життям за одвагу свою,

760] О жоно незрівнянна! Прощай же, прощай!

Хай Аїд і Гермес під землею тебе

Зустрічають ласкаво. Якщо навіть там

Є добро, то, втішаючись ним, засідай

Із Аїда дружиною поряд!

Похоронна процесія покидає сцену.

Появляється слуга, що супроводжував Геракла. [48]

ЕПІСОДІЙ П'ЯТИЙ

СЛУГА

Мені чимало довелось гостей пізнать,

Що в дім Адмета звідусюди сходились,

Не одного вгощав я, але гіршого,

Ніж нинішній, не бачив, не прцймав іще.

Помітивши глибокий сум господаря,

770] Поріг переступити не вагався він.

А за хвилину, про біду довідавшись,

Став їсти-пити без докорів совісті.

Забули щось подати - він нагадував,

Місткого кухля з рук не випускаючи,

Вино пив чисте - сік із грона темного.

Вінком зеленим увінчавшись миртовим,

Заводив пісню. Два лади незгідливі

Звучали: він горланив і не дбав про те,

Що в домі горе; ми, раби, ридали всі

780] По господині, та коли до гостя йшли -

Сльози пустить не сміли: так Адмет велів.

Та й зараз у покої прислуговую

Цьому нахабі, може, й розбишака він,

А господиня - відійшла вже, я ж услід

Не йшов за нею, рук їй не простягував,

Не плакав, хоч мені й усім рабам вона -

Як мати: не один раз рятувала нас,

Власкавлюючи мужа. Хто б то зла не мав

На гостя, що засів тут при біді такій?

Входить Геракл.

ГЕРАКЛ

790] Гей ти, чого нахмуривсь? Чим зажурений?

Чи ж так гостей приймають? Що б не трапилось -

Прислуга в домі мусить бути ввічлива.

Прийшов я нині, друг твого господаря,

А ти сумний, насупивсь; на лиці твоїм -

Біда чужа виразно відпечаталась.

А підійди-но - мо', й порозумнішаєш.

У чому ж полягає все життя людське,

Чи знаєш? Де там! Що скажу - затям собі.

Всі люди - смертні. Тож умерти мусимо.

800] Й ніде нема такого поміж смертними,

Хто знав би, що зустріне днину завтрашню.

Куди скерує доля, - не збагнуть того,

Не вивідать, не взнати жодним способом.

Почувши те від мене та продумавши,

Веселим будь, вино пий і своїм вважай

Прожитий день. Всім іншим - доля відає.

Шануй Кіпріду - для людей солодшої [49]

Нема богині, бо така вже лагідна!..

Про інше і не думай. Вір моїм словам:

810] В їх мудрості, я певен, пересвідчишся.

Хіба не переступиш через смуток свій

І тугу непомірну? Увінчавшися,

Не питимеш зі мною? Присягтись готов,

Що від журби хмурної в гавань радісну

Тебе спрямують передзвони келихів.

Ми ж люди - по-людському й думать мусимо.

А хто весь час понурий, засумований,

Для того - хочеш чути моє судження? -

Життя - це не життя вже: гіркота одна.

СЛУГА

820] І я це знаю. Справи ж наші так стоять,

Що тут ані до сміху, ні до жартів нам.

ГЕРАКЛ

Покійниця - чужинка. Що ж так сльози лить?

Господарі ж не вмерли, сподіваюся.

СЛУГА

Не вмерли? Що стряслося, ти не чув хіба?

ГЕРАКЛ

Та ні... Господар, видно, обманув мене.

СЛУГА

Він надто вже гостинний, надто ввічливий.

ГЕРАКЛ

Чужа ж померла... Через те страждатиму?

СЛУГА

Чужа? Гай-гай! Якби-то про чужинку йшлось!

ГЕРАКЛ

Виходить, він біду якусь приховує?..

СЛУГА

830] Біда ця - наша. Ти - вгощайся весело.

ГЕРАКЛ

Не про чуже нещастя, чую, мова йде.

СЛУГА

Інакше б гостя не приймав я хмурячись.

ГЕРАКЛ

Невже господар дому взяв на глум мене? [50]

СЛУГА

Ти в недогідну пору на поріг ступив:

Тут смуток, бачиш... Голови обстрижені,

Та й в темному усі ми...

ГЕРАКЛ

А покійний хто?

Дитя якесь чи, може, старець-батько вмер?

СЛУГА

Жона Адмета, гостю, нас покинула.

ГЕРАКЛ

Що кажеш?.. А мені ще й догоджаєте?..

СЛУГА

840] Боявсь господар, що ти можеш геть піти.

ГЕРАКЛ

Таку дружину втратив!.. Ой, біда ж йому!

СЛУГА

Та всі ми з нею вмерли, не вона одна.

ГЕРАКЛ

Відчув я щось недобре, лиш в очах сумних

Сльозу помітив і волосся зрізане...

Та він запевнив, що чужий тут похорон,

От і ввійшов я мимоволі, й пити став

У гостелюбнім домі, де в такій журбі

Господар... Ба, ще й досі пригощаюсь тут,

Вінком чоло прибравши!..

(Відкидає келих і зриває вінок)

Як же ж ти посмів

850] Од мене приховати цю біду страшну?

А де похоронили? Як знайти її?

СЛУГА

Край шляху, що в Ларіссу навпростець веде,

Лиш з міста вийдеш, є гробниця тесана.

(Входить у дім.)

ГЕРАКЛ

О серце моє мужнє! Докажи тепер,

Якого народила сина Зевсов;

Дочка Електріона - тірінфіянка

Алкмена! Щойно вмерлу до життя вернуть,

Алкесту, я повинен і віддячитись

Адметові за дружбу й доброту його.

860] В киреї темній мертвих повелителя [51]

Підстерегти гадаю: кров жертовну п'є

Біля могили демон смерті - Танатос.

1 ... 5 6 7 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Трагедії», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Трагедії"