Читати книгу - "Правила батьківства"

З часом я помітив, що правильні батьки, якими я захоплююся найбільше, завжди цікавляться речами, що аж ніяк не пов’язані з вихованням дітей. Вони можуть мати пристрасть до своєї професії, щороку влаштовувати собі відпочинок без дітей, зацікавлені не пропустити теніс щочетверга і прогулянку на човні щосуботи або ж фінал розіграшу кубка. Вони можуть вирушити у квітні в подорож до Парижа – та що завгодно, тільки б воно вберегло їх від божевілля.

Запевняю, я знаю, що це складно й часу катастрофічно бракує. Звісно, вам доведеться обмежити відвідування нічних клубів та менше бавитися наркотиками[6] порівняно з тим, як робили це до появи дітей. Та вам треба бути певними, що ви не полишили принаймні кілька справ, які приносили вам втіху раніше. Бо, коли вашим дітям виповниться 18 і вони покинуть домівку, ви не знатимете, що робити на самоті.

Правильні батьки, якими я захоплююся найбільше, завжди цікавляться речами, що аж ніяк не пов’язані з вихованням дітей.

Це правило цілком очевидне, та втілити його в життя геть непросто… Багато хто визнає цю пораду слушною, однак не дотримується її. Та ми з вами знаємо, що зазначене правило є одним з найважливіших поміж інших, якщо ви не прагнете залишитися наодинці з усіма «радощами» батьківства.

Колись ви кохали цю людину достатньо сильно, щоб захотіти спільних дітей. До цього не можна ставитися легковажно. Вона й досі має бути найважливішою у вашому житті. Хоч уже забирає у вас менше часу й потребує менше уваги, однак залишається об’єктом вашої любові так само, як і раніше. Поява дітей змінює ваші стосунки, мабуть, більше, ніж ви могли собі уявити, та мине 20 років, і ви знову будете вдвох, як колись. І якщо ваш партнер не головна людина у вашому житті, ви почуватиметесь ошуканими, коли ваші діти покинуть домівку. Непросто буде й дітям: залишати рідну домівку для них є надто суворим випробуванням, тому не варто додавати до нього ще й відчуття, що вони спричинили руйнування світу своїх батьків. Їм необхідно знати, що ви понад усе кохаєте одне одного. Це наділить їх силою спокійно віддатися своєму життю та врешті-решт знайти людину, яку вони зможуть полюбити навіть більше за вас.

Частина рішення залежить від правильного ставлення до організації свого життя. Поставте за мету виходити кудись разом (без дітей) раз на тиждень. Якщо ви не можете дозволити собі найняти няньку, знайдіть таких самих батьків і доглядайте своїх дітей по черзі. Тоді вирушайте на прогулянку або поласуйте рибою з картоплею фрі у парку. Робіть що-небудь. Що завгодно. Але намагайтеся зберегти свої стосунки такими, якими вони були раніше.

Якщо це складно (маючи двох чи більше дітей, ви збагнете, що я маю на увазі… фіть! і де поділися всі няньки!), вирушайте на прогулянку з меншими дітьми, розмовляючи про себе, а не про те, що ваші малюки робили вчора.

І не занедбуйте секс. Так, звісно, важко кохатися, коли ви втомлені, виснажені, клопочетеся біля немовляти, почуваєтеся геть не сексуальними, та ще й немовля дивиться на вас зі свого ліжечка поруч. Просити, аби ви кохалися так, щоб гойдалася люстра стосунків, мабуть, було б занадто. Та все ж ви можете виділити вечір для романтичної вечері чи фільму, а потім перейти до еротичного масажу. Знаю, ви вже чули ці поради, проте вони насправді ефективні. Якщо ви докладете зусиль, не шкодуватимете уваги, будете дарувати кохання одне одному, це вас тільки тішитиме. Протягом певного часу, якщо так вам видається краще, зосередьтеся радше на якості, а не на кількості (в межах розумного). А щойно ваші діти трохи підростуть, можливо, ваша люстра знову загойдається.

Ви кохали цю людину достатньо сильно, щоб захотіти спільних дітей. До цього не можна ставитися легковажно.

Важливою передумовою правильного батьківства є правильна позиція. Щойно ви навчитеся правильно ставитися до своїх дітей та власних обов’язків, більшість проблем зникне.

Тож цей розділ про те, які підходи притаманні правильним батькам. Підходи щодо дітей та своєї ролі як тата чи мами. Вам треба дивитися бачити своїх дітей у якнайкращому світлі, щоб любити їх якнайбільше та дати їм належне виховання. Якщо ви сприймаєте їх як демонів, ангелів або інших створінь – тобто наділяєте негативними чи нереалістичними рисами, – подальші кілька років стануть для вас дуже тяжкими.

Цей розділ цілком присвячений становленню правильних стосунків із самого початку, щоб ваші діти могли рости й поступово ставати самостійнішими, а ви – отримувати від цього якнайбільшу втіху.

Скільки разів вам довелося чути заяложену фразу «Найважливіше, що ви можете дати дітям, – це любов»? Гаразд, любов, безсумнівно, вкрай важлива. Гадаю, ми всі це збагнули. Та якби ви нічого не давали своїм дітям, окрім любові, вони б почувалися обділеними.

Батьки-хіпі (я їх добре знаю, сам колись таким був) схильні вважати, ніби дітям треба дозволяти гасати по траві босоніж із вітром навипередки й бути щасливими від усвідомлення того, що ви їх любите. Ви не маєте їх стримувати (бо це контроль) або ж обмежувати їхні дії (а так ви немов тримаєте їх за ґратами).

Даруйте, хвилинку.

Ой, вже краще, а то ледве не знудило. А тепер із самого початку.

Я колись жив у Ґластонбері[7], тож мені довелося бачити дітей хіпі, які виховувалися саме так. Щойно вони дорослішали, їм доводилося докладати певних зусиль, аби знайти свій шлях у реальному світі, а потім долати неймовірні труднощі, щоб налагодити дорослі стосунки з друзями та колегами. Декому ледве вдавалося навчитися ковтати нормальну їжу, адже їх протягом 18 років годували лише паростками нуту. Я навіть знайомий із парою, яка переїхала за кордон, аби тільки втекти від батьків.

Так, не заперечую, ви маєте дати дітям любов. Але є інші речі, які їм теж потрібні: ви повинні прищепити їм навички дисципліни та самодисципліни, певні цінності, вміння налагоджувати гарні стосунки, вести здоровий спосіб життя; ви маєте подбати про їхні інтереси, дати їм гідну освіту, широкий кругозір, навчити дбати про себе, розуміти