Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

- Це довга історія, Еджей, - розглядаючи свої руки, проказала Єва, відчуваючи перед ним якусь подобу провини. - Мені б хотілося, щоб все склалося інакше, хотілося б залишитися в «Ідріс» та викладатися далі, працюючи пліч-о-пліч з такими чудовими людьми, як Лара, Мілтон , Хенк і твоя мати. Я теж закохалася у цю роботу, у атмосферу. ... Мені дуже-дуже шкода, але у мене є причина. Поважна причина.

- Довга історія? - хмикнув Еджей, - А схоже, щоб я кудись поспішав? Це наша друга зустріч, Єва, і ми з тобою звичайно не друзі, і я начебто як не маю права чіплятися до тебе з розпитуваннями. Але буває так, що досить одного перетину з людиною, щоб потім вона стала тобі небайдужою. Ти можеш хоча б з поваги поділитися зі мною цією своєю причиною, щоб я не відчував себе останнім ідіотом? Ти що ховаєшся від закону або збираєшся зробити суїцидальний стрибок з хмарочосу?

- Ні, але коли я тобі усе розповім, боюся, твоє враження про мене буде зіпсовано назавжди.

- Ти мене не знаєш, щоб робити такі висновки! Я вже давно дорослий хлопчик, мене не так-то легко шокувати. Так що Єва, не перетворюй мою вилазку на ще більш нестерпне підприємство. Розкажи вже.

- Доведеться почати здалеку, - шумно видихнула Єва, все ж таки зважившись відкритися цьому хлопцеві, не дивлячись на всі свої побоювання. - Може, тоді ляжеш?

- Я виглядаю таким нещасним? - моментально спалахнув він, засуджуючи її жалість на свою адресу.

- Тобі доведеться довго вислуховувати мої одкровення і я хочу, щоб тобі було зручно, щоб біль не відволікала тебе від моєї правди. Облишмо схрещувати наші принципи, і ти вже просто вкладешся на це безглузде ліжко! - Єва кинула в головах ще кілька подушок.