Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Стерв'ятник - птах терплячий 📚 - Українською

Читати книгу - "Стерв'ятник - птах терплячий"

345
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Стерв'ятник - птах терплячий" автора Джеймс Хедлі Чейз. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 55
Перейти на сторінку:
Три роки перебував у французькій в’язниці за контрабанду різноманітних товарів, — двоє інших чоловіків різко зиркнули на Ґеррі, але той не відвів погляду. Тоді цигарка вказала на молодшого з незнайомців: — Це містер Кеннеді Джонс, який прилетів на нашу зустріч із Йоганнесбурга, — продовжував Шалік. — Містер Джонс — експерт із сафарі. Нема такого, про що б він не зміг розповісти стосовно диких тварин, Південної Африки загалом та спорядження експедиції в африканську савану. Можу також додати, що містерові Джонсу не пощастило провести кілька років у в’язниці в Преторії.

Джонс витріщався на стелю, а на його вустах грав осміх. Ненадовго запала пауза, а тоді Шалік продовжив:

— І, нарешті, містер Лью Феннел, професійний зламувач сейфів... Гадаю, це правильний термін. Поліція та колеги зі злочинного світу вважають його найкращим у цій галузі. І він також був кілька років ув’язненим, — Шалік замовк і поглянув на трьох чоловіків. — Тож, панове, у вас є дещо спільне.

Ніхто нічого не сказав — усі чекали.

Шалік витягнув шухлядку столу й дістав звідти папку.

— Зі знайомством завершено, тепер переходимо до справи, — він розгорнув теку й узяв звідти велику глянцеву фотографію, яку передав Феннелу. Лью зі здивуванням витріщився на світлину середньовічного персня із діамантом. Тоді знизав плечима й передав фотографію Ґеррі, який за хвилю передав її Джонсу.

— Ви дивитеся на перстень, — пояснив Шалік, — який створив Чезаре Борджіа, — він поглянув на трьох присутніх. — Сподіваюся, всі знають, хто такий Чезаре Борджіа?

— Це не той тип, який труїв людей? — уточнив Феннел.

— Гадаю, ваше визначення правильне. Крім усього решта, він отруїв або ж призвів до отруєння багатьох людей. Перстень, який ви бачите на фотографії, розробив Борджіа, а невідомий ювелір виготовив у 1501 році. Поглянувши на прикрасу, складно повірити, що це — смертоносна зброя, але саме так і є... Дуже смертоносна зброя. А працює вона так. Під гроном діамантів ховається крихітний резервуар, наповнений смертельною отрутою. Між діамантами вставлено мікроскопічну й надзвичайно гостру порожнисту голку. Коли Борджіа хотів позбутися ворога, він лише мусів одягнути перстень таким чином, аби діаманти з голкою було повернуто всередину. Лишалося тільки потиснути руку недруга, щоб залишити дрібну подряпину. За кілька годин жертва помирала.

На цілі чотири століття перстень пропав. Знайшовся він у майні флорентійського банкіра, який разом із дружиною та всією родиною загинув у автокатастрофі кілька років тому. Речі загиблого продали. На щастя, експерт розпізнав той перстень і придбав його практично за безцінь. І запропонував мені, — Шалік змовк, аби струсити попіл із сигари. — Я часом купую витвори мистецтва та продаю їх багатим колекціонерам. Я мав клієнта, який спеціалізувався на скарбах Борджіа. І продав йому перстень. Шість місяців потому перстень викрали. Мені знадобилося багато часу, аби встановити, де ж він перебуває тепер. Прикрасу вкрали агенти іншого колекціонера, який, за словами цих агентів, має найкращу в світі колекцію художніх цінностей. Панове, операція, яку я б хотів доручити вам трьом, полягає у віднайденні персня.

Надовго запала тиша. Потім Феннел, який сидів попереду, запитав:

— Хочете сказати, що ми маємо його вкрасти?

Шалік зиркнув на Феннела з огидою:

— Грубо кажучи, так і є. Я вже зазначав, що про втручання поліції не йдеться. Колекціонер викрав перстень у мого клієнта. А ви заберете його у злодія. Він не насмілиться скаржитися поліції.

Феннел, дозволивши цигарковому попелові впасти на розкішний перський килим, запитав:

— Скільки коштує цей перстень?

— А це вже вас не стосується. Звісно, він доволі цінний, але на спеціалізованому ринку, — Шалік помовчав, а тоді продовжив: — Я розкажу трішки про чоловіка, якому перстень належить тепер. Він надзвичайно багатий і прагне володіти найпрекраснішими художніми скарбами, на які тільки можна накласти лапи. Чоловік цей абсолютно безпринципний. Він керує мережею професійних крадіїв витворів мистецтва. Вони багато чого поцупили з найповажніших музеїв світу — і навіть з Ватикану, — щоб наповнити його музей, який, без сумніву, є найрозкішнішим у світі.

Відчуваючи потребу долучитися до дискусії, Ґеррі запитав:

— І де ж цей музей?

— На кордоні Басутоленду й Наталю... Десь у Драконових горах.

Кеннеді Джонс нахилився вперед.

— Ви часом не про Макса Каленберґа говорите? — різко запитав він.

— Ви чули про нього? — відповів Шалік, коли струсив попіл із сигари.

— А хто з тих, хто мешкає у Південній Африці, не чув?

— Тоді розкажіть цим двом панам, що ви про нього знаєте.

— Це він володіє перснем?

Шалік кивнув.

Джонс вдихнув повільно й глибоко. Тоді потер щелепу, насупився і запалив цигарку. Випустивши дим, почав розповідати:

— Мені відомі лише загальні факти. Каленберґ — у певному сенсі міфічна постать, про яку ходять усілякі дивні чутки. Я знав його батька, німецького біженця часів Першої світової війни. Він швидко розбагатів, натрапивши на одну з найбільших золотих копалень просто біля Йоганнесбурга. Старий Карл Каленберґ був практичним і недурним. Розумно вклав інвестиції і видоїв свою копальню до останньої краплини. Як я чув, йому зрештою вдалося накопичити мільйони. Коли йому було вже за шістдесят, він одружився з місцевою дівчиною. Одружився, бо хотів сина, який носив би його ім’я. Сина він отримав — Макса Каленберґа. Його народження тримали в таємниці. Ніхто, крім лікаря й няньки, не бачив малюка. Пліткували, буцімто він потворний... Дехто навіть казав, що він справжній монстр. У будь-якому разі, ніхто навіть краєм ока не бачив дитини. Старий загинув — стався нещасний випадок на полюванні. Місіс Каленберґ залишила Йоганнесбурґ і побудувала дім у серці Драконового хребта. Вона й надалі приховувала сина, обірвавши всі соціальні зв’язки. Жінка померла років двадцять тому. Макс Каленберґ лишився самітником. Вважається, що чоловік такий же розумний, як і його батько. Він розширив дім, якого побудувала мати. Оскільки Макс володіє сотнею квадратних миль джунглів, то найняв загін добре вишколених зулусів, аби відганяти від будинку мандрівників, туристів і витріщак, — Джонс нахилився вперед і тицьнув пальцем у відкриту долоню. — Як я чув, наблизитися до оселі Каленберґа — це те саме, що намагатися відкрити устрицю пальцями.

Знову надовго запала тиша. Загасивши цигарку, Феннел примружив очі й поглянув на Шаліка.

— Він каже правду?

Шалік знизав широкими плечима:

— Його оцінка точна. І я ніколи не казав, що це завдання легке. Зрештою, плачу дуже добре. Наблизитися до Каленберґового дому складно, але можливо. Маю чимало

1 ... 5 6 7 ... 55
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стерв'ятник - птах терплячий», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Стерв'ятник - птах терплячий"