Читати книгу - "Уява або життя, Madlen Rivalle"

Хлопець взяв свій телефон і вийшов на вулицю.

В нього є знайомі на всі випадки життя? – здивувалась дівчина. Хто знає, - посміхнувся Алекс. Вийшло! – зраділа Енні. – Номер літака хтось пам’ятає? Секундочку, - Ленз почала шукати синопсис у планшеті, - Знайшла, бортовий номер СМ999РТ.

Енні вбила потрібне у пошук в системі.

Бачу, він зареєстрований на якогось Себастіана В. Дивно чому вони не дописали прізвище. Зараз спробую знайти його в реєстрах.

Кевін повернувся з задоволеним виразом обличчя.

Що ти дізнався? Я подзвонив нашій вчительці, сказав, що загубив дуже дорогий подарунок батьків і вони хочуть поговорити з керівництвом чи не знаходили ті щось. Тепер в мене є особистий номер містері Ді, - посміхнувся хлопець, розмахуючи телефоном. Містера Ді? – перепитів Алекс. Це той старий, який погрожував подзвонити нашим батькам. І він подзвонив, - сказала Ленз.

Хлопці подивились один на одного.

Нам він не дзвонив, - сказав Алекс. Не важливо, тепер нам треба подзвонити йому. І що ми скажемо? – запитала дівчина. Пам’ятаєш акторську гру Кейт? Зателефонуємо вдавши розлючених батьків, яким улюблена дитина поскаржилася на злого бібліотекаря, який чимось її образив. Він одразу зрозуміє, що ми підлітки. Для цього в нас є Енні, - посміхнувся друг.

Енні тим часом завершила свою роботу.

Гарна новина: його звати Себастіан Вілсон, погана: здається, що дані застарілі. З чого ти це вирішила? – Кевін поглянув в екран. Тому, що подивись на його дату народження. Цьому пану понад сто років. Вони не переоформили документи. А є його фотографія в системі? – запитала Ленз. Так, дивись, - вона повернула ноутбук до подруги. Кевіне, глянь…

Хлопець подивившись на фото, здивовано витріщився.

Так це ж наш бібліотекар! Що за … Треба дзвонити містеру Ді, - сказала Ленз. Енні, ти зможеш змінити мій голос? Звісно, є купа програм для цього. Тоді зроби мій голос, наче я вродливий сорокарічний багатій, - жартував хлопець. Так і бачу цю опцію в програмі, - посміялась у відповідь однокласниця.

Дівчина під’єднала телефон хлопця до ноутбука. Кевін набрав потрібний номер.

Вітаю, я телефоную з приводу одного вашого співробітника. Мені повідомили, що він проявив насилля щодо моєї доньки.

Голос чоловіка, щось белькотів, коли Кевін продовжив діалог.

Ні я точно впевнений, ваш бібліотекар довів мою дитину до істерики. І ще підіймав на неї руку. Як мені повідомила вчителька, що в цей момент ви були присутні і не перешкоджали. Мій адвокат сьогодні відправить вам судовий позов.

Кевін слухав містера Ді, і схвалено кивав. Хлопець увійшов у свою роль.

Якщо ви справді так відповідально ставитеся до підбору персоналу, то мені треба повна характеристика та особова справа вашого бібліотекаря, щоб упевнитися, що в нього нема кримінального минулого. В такому разі ми будемо продовжувати цей діалог у суді. Так, саме так.

Голос на тому боці знову щось бурмотів.

Гаразд, чекаю файл на своїй пошті. Відправлю все необхідне повідомленням. Так, до побачення.

Кевін поклав трубку, щось надрукував у телефоні і видихнув з полегшенням.

Ну як я впорався? – він радісно посміхнувся Він справжній бовдур, якщо в це повірить, - сказав Алекс. Ти б чув його наляканий голос. Особова справа вже повинна бути в мене на пошті.

Коли Кевін взяв свій ноутбук, у Алекса задзвонив телефон.

Так, слухаю. – Ти в порядку? Я скоро приїду.

Він поклав слухавку, вигляд в нього був схвильований.

Треба їхати. Сара в лікарні. Що трапилося? – налякано запитала Ленз. З нею все гаразд. Стейсі … Намагалась накласти на себе руки. О боже… - він здивування дівчини схопилася рукою за обличчя. Тебе підвезти? – запитав Кевін. Ні, я на машині. Ми з Енні поїдемо, а ви далі шукайте, що хотіли. Пізніше наберу.

Друзі вийшли з хатини, Ленз з Кевіном залишилися самі. Вони зробили невелику перерву, переварюючи останню новину. Мало хто турбувався про Стейсі, вона втратила двох близьких їй людей. Враховуючи, як багато для неї вони значили, не дивно, що дівчина не витримала. Ленз розуміла її біль, але вона б ніколи не думала про такий вихід з ситуації.