Читати книгу - "Трагедії"

В Афінах - пригорнися до священного

1260] Зображення Паллади - вмить одступляться

Змієволосі кери, не торкнуть тебе,

Адже в безпеці будеш - під егідою.

Там є Ареса пагорб, де боги колись [281]

Уперше щодо крові суд виносили,

Коли Арес жахний вбив Галірротія,

Морського бога парость, за дочку свою

Знеславлену. Ось там-то видають боги

Свої найвищі, непомильні рішення.

Й тебе там за пролиту кров судитимуть.

1270] Та голоси, розподілившись порівну,

Тебе врятують. Локсій візьме сам вину

На себе - віщував же вбивство матері.

Й так завжди буде: рівний поділ жеребів

Од кари винуватців увільнятиме.

Ерінії ж, у саме серце вражені,

Проваляться крізь землю побіч пагорба:

Там буде місце віщування, знане всім.

Тобі - в землі аркадській, де Алфей пливе,

Селитися, де Зевса храм Лікейського.

1280] Твоїм ім'ям там буде й місто назване.

Це щодо тебе. Далі: труп Егіста хай

Аргосці поховають. Твою матір же -

До Навплія прибулий морем тільки-но

З-під Трої, що в руїнах, Менелай-владар

З Єленою схоронять. Із Протеєвих

Палат вона, з Єгипту, повернулася,

У Фрігії не бувши: Зевс послав туди

Для гніву та для вбивства тільки тінь її.

Пілад, Електру взявши, хай збирається

1290] у край ахейський, хай веде дружину в дім.

А твого зятя, що лиш називався ним,

Нехай, обдарувавши, у Фокіду шле.

Тобі ж дорога - до коси істмійської,

До благодатних пагорбів Кекропії...

Свій вчинок переживши, перемучившись,

Діждешся і для себе долі кращої.

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Чи дозволено, Зевса нащадку, й нам

До розмови й свої доплести слова?

КАСТОР

Дозволено: кров не тяжить на вас.

ОРЕСТ

1300] А можна й мені, Тіндарея сини?

КАСТОР

Й тобі: я ж на Феба за вбивство це

Покладаю вину.

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Ви ж боги, та й братами доводитесь тій, [282]

Що незрушно лежить,

То чому ж таке лихо впустили в дім?

КАСТОР

Невідхильністю долі зумовлено все -

Й навіть Фебове слово немудре, на жаль.

ЕЛЕКТРА

Та який Аполлон, віщування яке

Спонукали й мене вбити матінку?

КАСТОР

1310] І вчинки, й доля - спільні у вас,

Одна вас обох

Вина ваших предків згубила.

ОРЕСТ

Як довго я, сестро, не бачив тебе!

Зустрів - і втрачаю: світ за очі знов

Без тебе йду нині, без мене йдеш ти.

КАСТОР

В неї муж є і дім. Не в такій вже біді

Залишаєш сестру. Доведеться, однак,

їй покинути місто аргоське.

ЕЛЕКТРА

Хіба є щось печальніших гідне зітхань,

1320] Ніж розлука з вітчизною? Є щось хіба?..

ОРЕСТ

Я до того ж із дому отецького йду,

В чужину, де за кров материнську судить

Будуть люди чужі.

КАСТОР

Та кріпись: тобі йти

У священне місто Паллади... кріпись!..

ЕЛЕКТРА

Обнімімось, приладьмо грудьми до грудей,

Брате єдиний мій!

Нас за батьківські, рідні пороги у світ

Материнської крові прокляття жене.

ОРЕСТ

Обніми ж, обніми!.. Й, немов над мерцем,

1330] Що в могилі лежить, наді мною тужи!..

КАСТОР

Гай-гай!.. Що за мова?.. Навіть богам

Вона душу смутить! [283]

Бо й нам, небожителям, жаль не чужий

До земного стражденного люду.

ОРЕСТ

Вже не побачу тебе!..

ЕЛЕКТРА

Та й моїх не порадуєш, брате, очей.

ОРЕСТ

Це останнє, що можеш закинуть мені.

ЕЛЕКТРА

Вітчизно, прощай!

Прощавайте і ви, мої подруги!

ОРЕСТ

1340] Найвірніша сестрице, відходиш-таки?..

ЕЛЕКТРА

Іду вже, як бачиш, і сльози ллю...

ОРЕСТ

Будь щасливий, Піладе! Собі за жону

Ти Електру бери.

Пілад з Електрою відходять.

КАСТОР

Це вже їхня турбота. Про себе подбай -

Утікай до Афін: он ерінії, глянь,

Вже чигають на тебе, наскочать ось-ось

Відусіль, змієрукі, чорніші за ніч

І спрагнені болю чужого.

Орест утікає.

Ну, а ми спішимо рятувать кораблі

1350] В Сіцілійському морі, де хвиля б'є.

Крізь ефір летимо. Лиходій однак

Хай не жде порятунку: того лишень,

Хто по правді живе, хто шанує богів,

Ми, брати нерозлучні, од бід важких,

Од напасті звільнить не вагаємось.

Отож хай на кривду ніхто з вас не йде,

З віроломним - в однім не пливе судні,

Кажу це - бог - умирущим.

ХОР

(залишаючи сцену)

Радійте! Бо в кого ще радість є,

1360] Хто горя важкого не знає, - той

Живе на світі щасливо. [284]

ПРИМІТКИ

1. Інах - головна ріка Арголіди (Пелопоннес).

172. Гери свято... - Йдеться про велике свято на честь Гери, опікунки Аргосу.

439. Сімунт, або Сімоент - притока Скамандра в Троаді.

441. Дивний витвір Гефеста... - тобто зброю Ахілла.

450. Навплія - портове місто в Арголіді.

470. Левиця хижа... - Йдеться про Хімеру - міфічне чудовисько з головою лева, тілом кози і хвостом дракона; вбив Хімеру Беллерофонт, осідлавши крилатого Пегаса (див. також прим, до «Медеї», р. 67).

475. Тіндаріда - Клітемнестра.

521-538. Евріпід полемізує тут з Есхілом: у його «Хоефорах» («Жертва біля гробу»), рр. 163-207, саме ці прикмети послужили Електрі для впізнання Ореста.

697. Золоторунне ягнятко. - Йдеться про ворожнечу між синами Пелопа - Атреєм та Фіестом. Останній викрав в Атрея золоторунне ягня і, показавши його на народних зборах, домагався влади, що була досі в руках Атрея. Тоді втрутився Зевс: незвичайним знаменням - зміною руху небесних світил - підтвердив Атреєве право на владу.

742. Славні брати - Діоскури. Йдеться про нерозлучних братів-близнят Кастора і Полідевка, синів спартанського володаря Тіндарея та його дружини Леди. За однією з версій міфа Зевс зробив їх після смерті сузір'ям Близнят; вони вшановувались також як опікуни мореплавців (рр. 992-993).

778. Алфей - найбільша річка Пелопоннесу.

954-956. Парафраза відомого вислову Солона (VI ст. до н.е.): «Ніхто, не доживши до останнього свого дня, не може вважати себе щасливим».

1032. Божевільна дівчина - Кассандра (див. прим, до «Троянок», рр. 40-41).

1122-1123. ...десятий раз... гляне місяць... - На десятий день після народження дитини запрошували рідню на обряд жертвоприношення та на гостини; тоді й давали ім'я новонародженому.

1164-1165. ...до кіклопових Стін... - див. прим, до «Геракла», р. 16.

1257. Керч - крилаті жіночі божества, доньки Ночі, що хапають людську душу, коли вона розлучається з тілом; тут вони ототожнюються з Ерініями (див. прим, до «Іфігенії в Тавріді», р. 285).

1263. Ареса пагорб - див. прим, до «Іфігенії в Тавріді», р. 921. 1280. ...буде й місто назване. - Мова йде про місто Орестеон в Аркад» поблизу гори Лікен, де був храм Зевса.

1285-1286. Із Протеєвих Палат... - Протей - син Океана і Фетіди, морське божество; за іншою версією