Читати книгу - "Ангельський вибір, Дар’я Дзвін"

Вона не заслуговувала на таке. У тому, що з ним зробили не було її провини. Це була не її плата. 

Але хлопець не міг відмінити план. Це було єдиним, заради чого він жив. 

Дівчина застигла в його руках. Йому захотілося отримати віддачу, відчути, що для неї цей поцілунок також життєво необхідний. Він посилив натиск, але відповіді не було. Через кілька секунд маленькі долоні лягли на груди. Хлопець уже зрадів, але вони лише спробували відштовхнути його. Поштовх вийшов слабким, жалюгідним. Він міг би ніяк на нього не реагувати, але й сам розумів, що незабаром остаточно втратить голову. Із величезним зусиллям слухняно відсторонився від дівчини.

— Ітан, — важко дихаючи, прошепотіла вона.

«Ітан. Чортів Ітан», — пролунало в його голові.

Це ім'я вмить стало йому ненависним. Не це мали вимовити її блискучі губи. Йому хотілося почути зовсім інше ім'я.