Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова 📚 - Українською

Читати книгу - "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Новий світ. Провидиця. Книга 2" автора Вікторія Хорошилова. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 60 61 62 ... 157
Перейти на сторінку:

— Переживаєш, що він може собі когось знайти? — запитав одного разу дідусь.

— Ні, — відповіла майже пошепки, — я ж бачу, як він на мене дивиться. Я вчуся йому довіряти. У нього було багато можливостей попрощатися зі мною і знайти когось свого віку. А він чекає, поки я виросту.

— Ну, рідна, менше тридцяти років залишилося і ти зможеш почати зустрічатися.

— У вісімдесят ще неповнолітні, тато буде проти і в Алекса можуть бути проблеми.

— Гаразд, трохи менше сорока!

— І потім, я ж піду ще в академію...

— Ой, я тебе благаю, що тобі ця академія! Відпочинок суцільний! Тобі всього п'ятдесят три, а ти вже знаєш більше, ніж випускник академії, і маєш реальний досвід. І взагалі, хочу тебе порадувати, нас із тобою відправляють у містечко, де Алекс служить. Але ти з ним у цьому вигляді не зможеш побачитися.

— У чому підступ?

— Тобі потрібно буде прикинутися дикою кішкою. Ти в обороті схожа на дорослу степову кішку. Особливо з твоєю худорбою у звіриній іпостасі! І ти повинна будеш постежити за однією людиною. Примудритися її подряпати, і щоб тебе при цьому не побили.

— А дряпати навіщо?

— Тобі кігті перед цим оброблять спеціальним складом, що потім дасть змогу відстежити переміщення цього суб'єкта. Тільки в жодному разі не облизуй лапи. Коли впораєшся, підеш до будь-якого дерева і пориєшся в землі, і це трохи зчистить склад, що залишився. Після поточиш кігті об дерево, і ми зрозуміємо, що ти впоралася. Можеш навіть на дерево залізти і відсидітися там.

— Ми потім підемо в сусідню державу?

— Навіщо?! — здивовано запитав дідусь Севір.

— Ам... значить, цього наказу не було ще. Оу, у мене було видіння вночі, а я навіть не зрозуміла. Загалом, я бачила "уві сні" як паразитам вдасться відкрити портал і якщо ми не втрутимося, то темні у великій кількості прийдуть у цей світ. Уві сні я бачила, що потрібно зробити, щоб мінімізувати проблеми.

— Я доповім. Запиши ведіння на артефакт.

— Угу.

Я була права у своїх відчуттях. Після завдання з дряпанням незрозумілого мужика, ми з дідусем вирушаємо до сусідів. І я ламаю всі плани щодо порталу. Дорослі були, м'яко кажучи, не в захваті, що це я повинна буду зробити. А батькам ми про це навіть не заїкалися.

— Ми не самогубці! — заявив Севір дружині — Маїта такий скандал нам влаштує, що навіть правитель її не переконає.

— А дядечки на побачення пішли, — повідомила я, дивлячись у вікно.

— Звідки ти знаєш? — здивувалася бабуся, а потім зітхнувши запитала — І як тобі їхні пасії?

— Ну, цих заміж не покличуть. Але хоча б уже зрозуміють, чого вони від жінок хочуть і що хочуть бачити в дружинах.

— Ти знаєш, кого вони оберуть?

— Навіть дивитися не буду!

— Марто, кохана, у неї твій характер, — проворкував дідусь Севір дружині.

— Я їсти хочу! І на полювання!

Рідні переглянулися і відпустили мене з Ніком. Він виступав у ролі няньки і наставника. І анітрохи не ображався, що за мною просять наглядати. Зловила кролика і задумалася, як я його хочу вжити. Нік гаркнув на мене і став їсти свою здобич сирою. Наслідувала його приклад. Після вирушили до фортеці, і я вилизавшись, забралася на ліжко, на покривало. Кігтями стягнула його до себе, і зробивши собі гніздо з пухнастого пледа, вліглася спати. Бабуся за годину зайшла провідати мене і ледь торкаючись погладила по голові. Тихо муркотнула і продовжила спати.

— Моя маленька дівчинка, яка ж ти красива. На добраніч, моє кошеня.

1 ... 60 61 62 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"