Читати книгу - "Археологiя. Дитяча енциклопедія"

Некрополь Ніконія був розташований на високому плато на схід від міста. Він складався з курганних і грунтових могил. Відкрито кілька курганів IV століття н. е., які містили від одного до дев’яти поховань у простих ямах і в ямах з піддоном. Входи до поховальної камери, як правило, закривалися амфорами. У поховальному інвентарі – керамічний посуд, прикраси, зброя, монети. У перші століття нової ери дітей ховали в керамічних амфорах і глеках.

Херсонес і Керкінітида

Античне місто Херсонес засновано у 422–411 роках до н. е. як колонію Гераклеї Понтійської. Є певні підстави вважати, що на місці Херсонеса ще у VI столітті до н. е. існувало невелике іонійське поселення. Місто Херсонес забудовано за принципом регулярного прямокутного планування. Воно мало агору (адміністративний центр) і прямокутні житлові квартали, що прилягали до неї. Ширина вулиць становила 4–6,5 м. Поряд з головною вулицею розміщувався театр, а на площі, до якої вела ця вулиця, стояв храм. Загальна площа міста у V столітті до н. е. становила 35 га.

На кінець IV століття до н. е. припадає бурхливий розквіт Херсонеса. Місто стало центром усього Північно-Західного Криму. Місто-держава у формі рабовласницької демократичної республіки у V–IV століттях до н. е. досягло економічного піднесення за рахунок розвитку сільського господарства (вирощування зернових культур, винограду) та торгівлі (головним чином з Іонією та Афінами). Крім того, розвивалися рибальство, соляний промисел, ремесла (гончарне, бронзоливарне, ткацьке та ін.)

Амфори з Гераклеї та Херсонеса

Мури Херсонеса

Херсонес IV – середини І століття до н. е. представлений досить значною кількістю архітектурних об’єктів. Відкрито оборонні споруди, що становили поєднання куртин довжиною 40–70 м і круглих у плані башт.

На херсонеській агорі знайдено мармурову плиту з текстом присяги мешканців міста. У присязі йдеться про права і обов’язки херсонесців, про повноправність рабовласників або принаймні вільних громадян, згадується і про хліботоргівлю.

В останні століття до нашої ери і в першому столітті нашої ери Херсонес вів спустошливі війни зі скіфами і таврами. Наприкінці першого століття Херсонес увійшов до складу Римської імперії, а після її поділу в 395 році потрапив під вплив Візантії.

Однією з важливих архітектурних пам’яток міста був театр, збудований на рубежі III—ІІ століть до н. е. Театр, як показали дослідження, неодноразово перебудовували. Він міг умістити від трьох до п’яти тисяч глядачів. У місті відкрито житлові будинки, розташовані вздовж головної вулиці, а також поблизу берега. У II–III століттях н. е. триває міське домобудування Херсонеса. Перебудовуються й міські укріплення. У перші століття нової ери Римська імперія поширила свою владу і на Херсонес. Вона розглядала місто як один із своїх важливих форпостів. Тому протягом IV століття н. е. зміцненню фортифікацій Херсонеса приділялося чимало уваги. Пізніше Херсонес був у складі Візантійської імперії.

Некрополь Херсонеса був розміщений на досить значній території від західних оборонних стін до південного кінця Карантинної бухти. Основним типом поховальних споруд V–I століть до н. е. були грунтові могили. В середині IV століття до н. е. з’являються могили, викладені всередині і, очевидно, перекриті покрівельною керамічною черепицею.

Присяга громадян Херсонеса

У II століття до н. е. на некрополі з’являються гробниці у вигляді прямокутних ящиків, складених з кам’яних плит, і склепи, вирубані в скелі, з нішами-лежанками для поховань. У склепах, очевидно, ховали заможних херсонесців. Такі поховальні споруди побутували й пізніше, аж до епохи раннього середньовіччя. У деяких склепах виявлено настінний розпис, який засвідчує, що поховання належать раннім християнам.

Оборонні стіни Херсонеса в X ст. Реконструкція

Серед супровідного речового інвентаря, знайденого на херсонеському некрополі V – rV століть до н. е., переважає посуд: тарілки, таці, миски. Представлені керамічні бальзамарії, лекіфи, а також теракоти. Трапляються в похованнях стриглі, різноманітне намисто, персні, сережки, браслети тощо. У III–II століттях до н. е. кількість речей у могилах зростає, серед них з’являються золоті та срібні прикраси.

У Херсонесі від IV століття до н. е. і до пізньоантичного часу існував звичай класти в могилу «обол Харона». Побутувало і спеціально виготовлене для багатих небіжчиків вузьке золоте листя, що використовувалося як поховальні вінки, золоті пластинки – для губів та очей. Появу цих речей у поховальному ритуалі вчені пояснюють впливом східних провінцій Римської імперії.

Керкінітида – одне із значних античних міст Північно-Західного Криму. Воно знаходилося там, де сьогодні розташована Євпаторія. Місто виникло у VI столітті до н. е. Його площа становила близько 8 га. Потужність культурного шару на городищі досягає 6 м. Місто мало регулярну прямокутну систему забудови. Житлові будинки з підвалами порівняно невеликі за площею. Для IV–II століть до н. е. характерна забудова кварталами. УІ столітті до н. е. – І столітті н. е. провадилася нерегулярна забудова міста.

Оборонні стіни городища довжиною 1,2 км і товщиною до 3 м мали не менше 12 квадратних у плані башт (5,4 x 6 м).

У хазяйстві Керкінітиди переважали землеробство і рибальство. Важливою галуззю також була торгівля з Херсонесом, містами Середземномор’я, Південного Понту й Малої Азії. УIV–III століттях до н. е. Керкінітида увійшла до складу Херсонеської держави. Наприкінці II століття до н. е. Керкінітиду захопили скіфи, і до II століття н. е. вона функціонувала як скіфське городище.

Засновник Херсонеського музею К. К. Косцюшко-Валюжиніч називав Херсонес «Російські Помпеї, Російська Троя».

Західніше Керкінітиди було розташоване місто Калос Лімен («Прекрасна Гавань»), яке ототожнюють з городищем біля с. Чорноморське. Найдавніші шари городища датуються IV–II століттями до н. е. Місто