Читати книгу - "Незграбна дружина боса, Торі Шей"

— Коли ти почав вивчати італійську?

Саша трохи подумав, потім усміхнувся, ніби згадуючи щось приємне. Беручи картоплю фрі, майже закидуючи її до рота.

— Майже з дитинства. Моя тітка по татовій лінії одружилася за італійця, і почала жити в Сицилії. Кожне літо я проводив тут, вивчати італійську не було для мене проблемою. На даний момент, я знаю близько шести мов.

Сказати, що була вражена, нічого не сказати. Але я завжди знала, що Олександр достатньо розумний, але це все одно дивує. Як людина знати одночасно так багато мов? Це заслуговує на велику повагу.

— Вау, шість мов? Це неймовірно! Я ледве встигаю з англійською та українською. Які ще мови ти знаєш?

— Окрім італійської, української та англійської, я вільно володію німецькою, французькою та китайською, — відповів він з легкістю. — Це було необхідністю для бізнесу і для життя взагалі.

— Це дійсно вражає. Мабуть, було важко вивчити стільки мов?

— Спочатку було непросто, але з часом я зрозумів, що мови — це не лише знання, а й культура, люди, спосіб життя. Коли ти сприймаєш це так, процес стає набагато цікавішим.

Його слова нагадали мені про моє бажання вчитися, зростати та розвиватися. Його пристрасть до навчання і відкриття нового надихала мене.

— Мені подобається твоє ставлення до цього, — сказала я. — Знаєш, мені б теж хотілося вивчити кілька нових мов. Завжди мріяла про італійську.

Саша доїв свій бургер, витираючи куточки рота серветкою, перш ніж усміхнувся мені. Я ж гралася з паличками, намагаючись зловити шматочок кімбапа.

— Я можу допомогти тобі з цим. Може, ми разом будемо вчитися італійської?

Моя душа наповнилася теплом від його слів. Я підняла очі від тарілки.

— Це було б чудово. Одного разу, коли вчилася в університеті на четвертому курсі, я попросила допомогу у одногрупника щодо підготовки до екзамену з англійської. Коли ми прийшли до нього в квартиру, захотіла по-маленькому, я пішла до вбиральні, а коли вийшла з неї, він лежав голий на дивані.

Саша підняв брови, а його губи тремтіли від стримуваної посмішки.

— Мабуть, він думав, що екзамен з анатомії, а не з англійської.

— Можливо. Але найбільше мене здивувало, що він навіть не червонів. Просто лежав і чекав на мою реакцію.

— І що ти зробила?

— Сказала йому, що якщо він хотів вразити мене, то вибрав не той підхід. Вийшла з квартири і більше ніколи не просила його про допомогу з англійською.

Саша голосно розсміявся, притягуючи мене ближче.

— Ну, з таким підходом до навчання, я б точно ніколи не вивчив шість мов! — сказав він, все ще сміючись. — Обіцяю, мої наміри більш ніж серйозні. Але, звісно, якщо ти раптом захочеш, щоб я був голий, ти можеш просто попросити.

— Дотепно, — прогомоніла, але не могла не усміхнутися у відповідь.

Саша підняв мою руку до своїх губ і ніжно поцілував її.

— Мені подобається, коли ти усміхаєшся. Ти така гарна.

— Тобто гарна, тільки коли усміхаюся?

— Завжди, — відповів він, дивлячись мені прямо в очі.

Я знову взяла палички, злегка ніяковіючи від його компліментів. Але було приємно знати, що він бачить у мені більше, ніж я інколи бачу сама.

— Навзаєм.

Після того, як ми все доїли з пікніка та випили, Саша несподівано озирнувся до свого кошика.

— Майже забув, — сказав він і щось дістав.

Я прищурилась, намагаючись зрозуміти, що він там приховав. І тут побачила:

— Це, — пчих. — що, — пчих. — піони? — пчих.

— У тебе алергія? — він дивився на мене з сумішшю розгубленості.

— Ні, я просто люблю прикриватися чимось, коли на мене лізуть комахи, — відповіла я, витираючи ніс. — Так, у мене алергія.

Саша одразу ж відкинув квіти подалі.

— Ти знаєш, я завжди мріяла отримати квіти, які можуть мене вбити. Це так романтично.

— Даруй, — він підійшов ближче і поклав руку на моє плече. — Я просто хотів зробити тобі приємно.

— Ти вже робиш мені приємно, коли не намагаєшся вбити мене квітами. Може, наступного разу спробуємо щось безпечніше, як шоколад або, скажімо, дорогий діамант? — намагаюся жартувати, що він не засмутився через те, що сюрприз не вийшов.

— Звісно, — він нахилився і легенько поцілував мене в чоло.

Я відчула, як його губи торкнулися мого чола, і це змусило мене відчути дивне тепло всередині. Він був такий турботливий, такий милий, що моє серце почало битися швидше. І тут, коли він подивився на мене своїми теплими очима, якими дивився тільки на мене, я зрозуміла, що закохуюся в нього все більше і більше. Думаю, одного дня я покохаю цього неймовірного чоловіка.

— Добре, — відповіла я з посмішкою. — Наступного разу можна без небезпеки для життя.

— Знаєш, — сказав він, дивлячись мені в очі. — Якщо ці піони можуть викликати таку реакцію, можливо, нам варто триматися подалі від ботанічних садів.

— Або хоча б взяти з собою тонну антигістамінів, — додала я з усмішкою, і ми обоє засміялися, розуміючи, що життя разом буде сповнене сюрпризів.

Можливо, не все було ідеально, але з Сашею я відчувала себе живою. Навіть з його квітами-вбивцями.

***

— Вибач, Дано, — мільйонний раз вибачився Саша, тримаючи моє волосся, поки я спиралася на унітаз, відпускаючи все, що було в моєму шлунку. Не можу повірити, що він знаходиться зі мною в такий огидний момент.  — Я не знав, що все так вийде.

— Я зрозуміла. Ти просто хочеш мене сьогодні добити, — зітхнула я, піднімаючи голову. — Сам то не їв кімбаб, лише бургер та картоплю фрі. Я поскаржуся на це кляте кафе, і його закриють назавжди.

Саша усміхнувся, хоч його очі були сповнені жалю.

— О, я впевнений, що ти зможеш зламати їх бізнес самою лише погрозою.

Я криво усміхнулася, хоч всередині все ще тряслося.

— Як ти можеш жартувати в такій ситуації?

— Це мій спосіб показати підтримку, — сказав він, лагідно торкаючись моєї щоки. — І знаєш, ти виглядаєш не так погано навіть зараз.