Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Анна прокинулася від теплого дотику – Алекс повільно проводив пальцями по її щоці. Вона посміхнулася, ще не відкриваючи очей.

— "Добрий ранок, сонько," — його голос був хрипкуватим після сну.

Анна розплющила очі й побачила, як він дивиться на неї – з такою ніжністю, що її серце пропустило удар.

— "Добрий… ти давно не спиш?" — вона провела рукою по його плечу.

— "Та ні, просто насолоджуюся видом," — Алекс торкнувся її губ і нахилився для короткого поцілунку.

Анна засміялася й заховала обличчя в подушку.

— "Що?" — він підняв брову.

— "Ти занадто ідеальний зранку. Це несправедливо," — вона кокетливо посміхнулася.

Алекс розсміявся і перевернув її на спину.

— "Це ти ідеальна," — його губи знову знайшли її.

Ранок тривав у ніжності та обіймах, поки Алекс не зітхнув:

— "Мені потрібно їхати на зустріч."

Анна скривилася.

— "Я знаю, знаю… Робота," — вона ледь чутно прошепотіла.

Алекс м’яко провів пальцями по її волоссю.

— "Я швидко повернуся, обіцяю."

Вона кивнула, хоча знала, що в його роботі "швидко" не завжди означає саме це.

— "А що ти будеш робити сьогодні?" — він запитав, встаючи.

— "Подруги кликали мене в кафе, а потім, може, піду на тренування," — вона сіла на ліжку, загорнувшись у ковдру.

Алекс примружився.

— "Я попрошу Яна піти з тобою. Не хочу, щоб ти була без охорони."

Анна закотила очі.

— "Алекс, я не дитина."

Він тільки посміхнувся.

— "Я знаю. Але ти моя, і я не дозволю, щоб з тобою щось сталося."

Його серйозний тон змусив її серце прискорити ритм.

Анна видихнула й підійшла ближче.

— "Гаразд, хай буде Ян. Але ти повинен повернутися до вечері," — вона погрозливо підняла палець.

Алекс нахилився й прошепотів:

— "Я зроблю більше, ніж просто повернуся..."

Його губи знайшли її шию, змушуючи Анну затримати подих.

Цей день обіцяв бути довгим.