Читати книгу - "Амулет стихій , Анна Стоун"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розпустивши волосся, Лера почала розплутувати ковтуни. Андрій одразу ж вирушив до холодильника. Нелегка ця справа — тягнути на собі приятеля, страшенно хотілося пити. Вмившись, Лера вирішила повернутися до своєї спальні.
— Лер… ти…
Лера обернулася.
Андрій лише махнув рукою. Зітхнувши, Лера піднялася сходами. Вона заснула майже відразу, як її голова торкнулася подушки.
* * *
Прокинулася дівчинка від свого голосу. Очі були мокрі, мабуть, уві сні вона плакала. Лера сіла на ліжку, намагаючись згадати, що їй наснилося. У пам'яті з'явилася остання картинка перед пробудженням: порожнеча, величезна печера, очі дракона.
«Він загинув! — просвистіло в її свідомості. — Він не послухався шкільних правил!»
За цим настала темрява. Тепер Лера розуміла, чому вона плакала. Швидко одягнувшись, дівчинка спустилася вниз. Ці слова вона вже читала у якійсь книзі, після чого щоразу хотілося її спалити.
Андрій сидів у вітальні та грав у настільну гру зі Стасом та Єгором. Лера полегшено видихнула, сівши на сходинку.
Кілька місяців тому вона ще думала, яке нудне та не цікаве життя. А зараз? Вони ледь не загинути через нав'язливу ідею однокласника.
«Все не так страшно. Натомість Андрій зможе дізнатися про батька!» — піднявшись на ноги, Лера поспішила до їдальні на сніданок.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Амулет стихій , Анна Стоун», після закриття браузера.
