Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Чужа гра 📚 - Українською

Читати книгу - "Чужа гра"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чужа гра" автора Сергій Ухачевський. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 94
Перейти на сторінку:
">[19]!

Ігор кинув трубку і до Богдана:

— Робимо ноги! Через дах у сусідній під’їзд, унизу може бути засідка! Люди Сліпого всюди! Беремо зброю і документи!

Встигли вчасно. Спецназ, що працював у режимі «перехоплення», запізнився на десять хвилин. За цей час добігли до Воскресенки і загубилися в дворах. Сіріло. Весняні ранки — пізні та затяжні, порятунок для втікачів.

З таксофону Ігор зателефонував до Шарика, але так і не зміг з ним зв’язатися упродовж наступних днів. Лише з часом дізнався, що Шаров намагався виїхати до Європи, але його затримали на кордоні з фальшивим паспортом[20].

Князь з Кулею, затершись у дачному натовпі, електричкою дісталися Жмеринки, звідти поїздом — до Львова. Через чотири дні були в Македонії.

Похорони Ігоря, Калача та Миколи влаштувала Ірина.

Зателефонувавши зі Скоп’є до Паші, Князь говорив з ним близько півгодини. Друзям не сказав про зміст розмови. Однак настрій у нього пропав.

45

Останніми роками Київ став схожим на величезний базар. Торгували всюди — з рук, з ніг, з асфальту, на кожному перехресті, біля магазинів, кіосків, у переходах. Максиміва це обурювало, часто ставав свідком, як постові міліціонери збирають з торгуючого люду данину за місце. Із розмов з торговцями дізнався, що ці менти деруть гроші навіть з жебраків, вирішують спірні питання між продавцями, надають місця своїм і женуть чужих. Намагався звертати на це увагу керівництва, але тим було байдуже.

У державі взагалі діялося щось не те. Великі злочинні угруповання почали зникати, але все лишалося без змін. Авторитети стали бізнесменами, хоч їхній бізнес, як і мораль, були протизаконними. Правоохоронні органи плели інтриги і входили в бізнесові схеми ОЗУ. Потроху почали дахувати вотчини бандитів. Куди не кинеш оком — у серйозних організаціях співзасновником або директором мент чи гебіст. Підприємці на постійному зв'язку у ментів, яким і воздається твердою валютою.

Розмови молодої генерації правоохоронців нагадували «мурчание по понятиям». Пальці віялом, мобілки, на зап'ястях та шиях золоті ланцюги, як ошийники. Особливо це стосувалося правоохоронних структур, що відстежували роботу фінансових організацій та «боролися» з контрабандою. Невдовзі багато банків, телекомпаній, ринків опинилися в їхніх руках. Боровицькі були на коні.

У МВС залишилося мало професіоналів, відданих своїй справі. До зірочок на погонах допхалися випадкові люди, кар'єристи, рвачі. Данченко з цього приводу сказав: «У дев'яносто третьому році, щойно наша служба почала створюватися, за один день можна було зліквідувати всі ОЗУ України. Але начальству було не вигідно — їх купили. Стоси матеріалів, що ми зібрали проти них, могли кинути їх на довгі роки на нари. Ми працювали майже в підпіллі, а справи, які передавали у прокуратури та суди, розвалювалися, закривалися».

Якось, повернувшись додому, Максимів ліг одягнений на ліжко і, димлячи сигаретою, порожніми очима дивився у стелю. Після повернення з Чорнополя впав у депресію. Києвом прокотилася серія вбивств, що були тісно пов'язані з чорнопільськими справами. Важко усвідомлювати свою причетність до загибелі тих людей. Шкода Калача, якого знав з дитинства. Остання розмова з ним привела до порозуміння. Сашко розповідав про схеми реалізації лівої горілки:

— Лівий спирт, офіційні документи, які потім спалюють, домовленість з усіма службами, які можуть нас перепинити дорогою. Іноді вантажі супроводжували самі менти. На базарі своя кухня, податкова туди пхається, лише коли платять мало, або коли є замовлення. Робота налагоджена тонко, всі контролюючі комітети знають куди і коли йти, щоб «розвінчати». Їх наводять на неліквідний товар… Подивіться, з якими мобілками ходять, як одягаються і на яких їздять машинах.

— А спирт до вас яким чином надходить?

— Здебільшого угорський або американський. Постачання спирту забезпечував виключно Андрій.

— І які денні прибутки?

— Близько вісімдесяти тисяч доларів чистими.

Максимів, пригадуючи Калача, його дитячі очі, розчулився.

Гадки не мав, що заходи проти Анджея, виллються у такий фінал. Можна було зупинити Сліпого, але не зупинив, гадав, обійдеться меншими втратами. Але перемогло абсолютне зло. Втім, не все погано з професійної точки зору. Робота дає наслідки. Людей шкода. Але кожен обирає свій шлях. І бандити, і менти.

Згадалися слова одного колеги за пляшкою, коли чоловіча розмова перейшла в одкровення:

— Ми припустилися помилки… Підприємці почали купувати ментів. Був випадок, коли на презентацію казино запросили двох наших чинів і дали зіграти в рулетку. І вони виграли — фішки згребли в кашкет і, помінявши у касі на бакси, пішли задоволені. Все було зафіксовано на відеокамеру, були свідки їхньої продажності. Дехто намагався порушити кримінальну справу, але згори прозвучало: «Міліція теж має право на посмішку Фортуни!»

І менти так взяли Фортуну до рук, що у неї застигла сардонічна посмішка на обличчі.

Наша помилка, що дали можливість «гремлінам» і «гоблінам» опанувати нішу в політичному бомонді країни. Ці люди спочатку були посередниками між злочинним світом та владними структурами. Щойно бандити відійшли на задній план, а старих урядовців усунули від влади, їхнє місце зайняли виродки. Це ми їх зробили людьми!

Ким би зараз був Кірцун?.. Торгував би сантехнікою на «Юності»! Тепер він — влада, сила! Для нас творить закони! А коли в кулуарах іде обговорення якогось закону, там не звучить: «чи вигідно це народу», там кажуть: «А що я з цього буду мати»?

Якось я з цим чудом проводив довірчу бесіду, він тоді був ніким. Питаю: ви накрадете, повідкриваєте банки, заводи, розгорнете виробництва, але підростуть нові бандити і почнуть полювати за вашими капіталами. Ви ж торуєте їм дорогу! Він сказав: «До того часу приймемо такі закони, дамо такі повноваження міліції, що будь-який бандит побоїться навіть косо глянути у наш бік»!

1 ... 61 62 63 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чужа гра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чужа гра"