Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Після падіння, Денніс Ліхейн 📚 - Українською

Читати книгу - "Після падіння, Денніс Ліхейн"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Після падіння" автора Денніс Ліхейн. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 107
Перейти на сторінку:
є ще одна дружина; ой, у вашого чоловіка є ще одне життя; ой, можливо, ви навіть не знаєте справжнього імені свого чоловіка) не просто повернеться до нуля, а порине у вільне падіння. У її трахеї вже скрутилася клубком легка істерія, коли Рейчел уявила, як знову взаємодіє зі світом, із людьми, з чужими, з тими, хто не може її врятувати, хто втече від її болю, щойно його занюхає. («Проріджуйте стадо, проріджуйте стадо, проріджуйте стадо».) Колись вона більше не зможе ввійти до ліфта, а потім їй доведеться замовляти доставку харчів. За кілька років вона прокинеться й усвідомить, що не пам’ятає, коли востаннє виходила з будинку. Втратить владу над собою та своїми жахами.

А звідки взялася та влада? Від неї самої — так, звичайно. Але й від нього теж. Із любові. Чи того почуття, яке вона помилково вважала любов’ю.

Актор. Її Браян був актором. Під час суперечки після свого «повернення» з Лондона він мало не тицьнув її в це носом, згадавши про Кларка Рокфеллера. Отже, Браян — не лише не Браян, а й не Делакруа. Та як таке може бути?

Вона знову вийшла в інтернет і вбила в пошук «Браян Делакруа». Біографія, що знайшлася, відповідала тому, що казав їй Браян: сорок років, працівник «Делакруа Ламбер», канадського лісопромислового концерну з капіталовкладеннями у двадцяти шести країнах. Вона клацнула по «Зображеннях» і побачила всього чотири зображення. Проте там був він, її Браян: те саме волосся, те саме підборіддя, ті самі очі, той самий… ніс — не той самий.

Її Браян мав характерний горбок просто над носовою перегородкою, на початку носової кістки. Попервах непомітний, але видний у профіль. І навіть у профіль його можна було не помітити, не шукаючи спеціально. Та ті, хто його шукав, могли не сперечатися: цей чоловік мав горбок на переніссі.

А Браян Делакруа — ні. Два його фото були у профіль — без горбка. Рейчел краще придивилася до знімків у фас, і що довше вона вдивлялася в очі Браянові Делакруа, то чіткіше усвідомлювала, що не зазирала в них іще ніколи.

Її Браян Делакруа/Бретт Алден був актором. Ендрю Ґеттіс, його незручний друг із минулого, був актором. Калеб непогано знав їх обох. Цілком раціонально було припустити, що Калеб — також актор.

Коли над річкою згустилася темрява, Рейчел написала йому повідомлення.

Маєш вільну хвильку?

За хвилину він відповів.

Ага. Що тобі треба?

Трішечки фізичної праці. Переставити кілька речей до повернення Б.

Буду за 15 хв.

Дякс.

Завібрував її мобільний. Ґлен.

— Привіт.

— Привіт, — озвався він. — Рейчел, що для тебе означає ця компанія?

— Нічого особливого. А що?

— Це задрипана контора, що володіє задрипаною копальнею в Папуа — Новій Гвінеї. Однак… — Вона почула, як він кілька разів клацнув мишкою. — Як виявляється, є шанси, що ця копальня не така вже й задрипана. Ходять чутки, ніби одна консалтингова фірма провела оцінку й виявила, що «Алден Мінералс», можливо, володіє корисними копалинами вагою до чотирьохсот мільйонів тройських унцій.

— Я на щось таке натрапляла, — зауважила Рейчел. — До речі, що таке тройські унції?

— Міра ваги золота. Вибач. Це буквально золота жила. А втім, користі їм від цього буде мало. Основний конкурент у тому регіоні — єдиний їхній конкурент — це «Віттерман Коппер енд Ґолд», а вони — аж ніяк не чемні дітки. І ця довбана «Віттерман» ніколи, нізащо не допустить, щоб копальня в цьому регіоні мала такі поклади корисних копалин і не носила її назви. Тож тут рано чи пізно бути недружньому поглинанню. Саме тому «Алден» намагалася не афішувати новин про дані, знайдені консалтинговою компанією. На жаль для неї, їй знадобилося більше грошей. Вона провела кілька зустрічей із «Коттер-Мак-Канн».

— А хто це?

— Об’єднання венчурного капіталу. Минулого тижня «Коттер-Мак-Канн» здала в оренду кілька земельних ділянок, що підходять для комерційної нерухомості, поблизу містечка Арава в Папуа — Новій Гвінеї. Тобі це про щось говорить?

Рейчел уже випила забагато вина, щоб це їй про щось говорило.

— Не знаю.

— Ну, мені це говорить про те, що «Коттер-Мак-Канн» забезпечила «Алден Мінералс» грошовим вливанням — імовірно, в обмін на купу акцій тієї шахти. Коли та почне окупатися, вони посунуть «Алден Мінералс» і заметуть сліди. Вони звикли так робити, вони — акули. А дехто каже, що гірші за акул. Навіть акули припиняють їсти, коли насичуються.

— Тоді «Алден Мінералс», напевно, збанкрутує.

— Слово «збанкрутує» не зовсім точне. Компанію буде поглинуто. Це зробить або «Віттерман», або «Коттер-Мак-Канн». Вона блискавично перейшла з другого ешелону до вищої ліги. Сумніваюся, що вона може там вистояти.

— А… — Вона геть не могла цього осмислити. — Дуже дякую, Ґлене.

— Немає за що. Слухай, Мелісса мені сказала, що ти повертаєшся до світу.

— Справді? — Рейчел придушила в собі крик.

— Неодмінно приїзди до нас, познайомся з Амелією. Ми були б дуже раді вас побачити.

Її накрила хвиля відчаю.

— Ми були б дуже раді.

— Ти в нормі?

— О, так. Просто застудилась.

Якусь мить здавалося, що він може продовжити цю тему. Але тут він сказав:

— Бережи себе, Рейчел.

Коли Калеб подзвонив у двері, Рейчел його пустила. Свої докази вона вже розклала на кухонній стільниці біля келиха для віскі та пляшки з бурбоном, але Калеб, увійшовши, цього не помітив. Вигляд у нього був розгублений і замучений.

— Маєш що випити?

Вона показала на бурбон.

Калеб сів біля стільниці. Налив собі випити, навіть не помітивши інших предметів на стільниці.

— Пекельний деньок.

— О, в тебе теж, — зауважила вона.

Він зробив добрячий ковток із келиха.

— Часом я думаю, що Браян мав рацію.

— Щодо чого?

— Одруження. Народження дитини. В усьому цьому багато різних чинників, багацько підводного каміння. — Він позирнув на предмети на стільниці, і його голос став іще більш відстороненим. — То що там потрібно тягати?

— Та, в принципі, нічого.

— Тоді чому?.. — Він примружив очі, поглянувши на один із Браянових авіаквитків, на чек із магазину в Ковент-Ґардені, на роздруківку селфі, яке Браян «зробив» під готелем «Ковент-Ґарден», на касету «Відколи я на тебе запав».

Калеб ковтнув свого напою і поглянув на Рейчел.

— Ви неправильно записали дату. — Вона показала на чек.

Він спантеличено їй усміхнувся.

1 ... 61 62 63 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Після падіння, Денніс Ліхейн», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Після падіння, Денніс Ліхейн» жанру - 💙 Бойовики:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Після падіння, Денніс Ліхейн"