Читати книгу - "Його нагорода, Лія Серебро"

-А коли справи мої підуть так добре, як я запланував! Коли все запрацює і буде приносити хороший стабільний дохід, я попрошу руки вашої дочки!" - видав Алекс.

 Якби на той момент можна було зібрати всіх метеликів світу в одному місці, то вони б були на той момент у животі й серці Анжеліки. Почувши такі довгоочікувані слова, Анжеліка в буквальному сенсі, якимось чудовим чином, впала зі стільця на підлогу.

-О! я дивлюся, ти вже й зараз готова заміж за Алекса! - вже з посмішкою, пом'якшивши своє серце, сказала мати.

Алекс засміявся і допоміг дівчині піднятися з підлоги.

-Не думав, що ці слова здатні вибити землю з-під твоїх ніг, точніше, стільця! -все ще сміявся він.

-Алекс!!!- Анжеліка розплилася в щасливій усмішці.

І відразу, щаслива Анжеліка з невеликим докором подивилася на матір. Покосившись на неї, її погляд ніби кричав:

-Вот бачиш, матусю, він дуже любить мене, його наміри серйозні! Він одружитися зі мною!

 Але подібне вголос вона так і не наважилася вимовити.

 Треба сказати, що загалом сам Алекс був симпатичний Маргариті Юріївні. Під кінець їхнього майже сімейного чаювання, вона вже була зачарована поведінкою й особистістю Алекса, і не мала жодних серйозних аргументів проти присутності чоловіка в житті її доньки, яку вона так палко любила й гіперопікувалася. Своєю чергою, Алекс за чаюванням був у міру дотепний, гранично галантний, показав себе цікавим співрозмовником, чого дуже не вистачало вдові. Захоплено і жваво вони обговорювали останні новини з матір'ю. Виявилося, що мати Анжеліки, якимось чином, ще й трохи розбирається в ювелірній справі. Що не могло не порадувати Алекса.

Єдиним побоюванням матері Анжеліки було те, що б Алекс жодним чином не зміг образити Анжеліку. У голові досвідченої жінки прокручувалися історії на кшталт "поматросив і кинув, виявився одруженим, бабій, мачо і так далі". Вона не хотіла б, щоб її дочка страждала через подібні витівки чоловіка.

І до кінця вечора Алекс повністю підкорив серце жінки. Забувши про словесні суперечки спочатку, знайшовши для себе спільні інтереси і теми, вони вже весело сміялися і навіть розповідали один одному вульгарні анекдоти.

 Тайсон солодко заснув на колінах у Алекса, а Анжеліка весь вечір, що залишився, не випускала руки Алекса зі своєї.

Ось так несподівано, для самої Анжеліки Алекса та її матері, закінчилося знайомство з її вже майбутнім нареченим. Майже сім місяців вона ретельно приховувала свої стосунки з ним, боячись осуду. Боялася що мама не зрозуміє їх, а що ще гірше, заборонить їй зустрічі з Алексом. Але очевидно, її сьогоднішнє спонтанне рішення стало як ніколи правильним.

-"Треба слухати своє серце!" - сказала собі на ніч Анжеліка, засинаючи, затишно закутавшись у білосніжну ковдру.