Читати книгу - "Людина у човні, Vladyslav Derda"

- Невже ти не схочеш послухати старого і немічного чоловіка, що прийшов до тебе у такий пізній час! - почав давити Барнст.

- Я вже виріс Барнсте, я вже дорослий, чого тобі треба? - я розумів що його візит не просто так, за цим щось стоїть, а знаючи його користолюбство йому точно щось було потрібно.

- Впусти і я розповім! - наполіг він посміхаючись.

- Ну гаразд, заходь якщо так! - я неохотео впустив його в середину.
Ми пройшли в дім і сіли на кухні, на столі залишилась їжа і посуд від вечері.

- Ти не сам? - його погляд одразу все оцінив, його хитрі очі проблисгули всюди, щоб зібрати інформацію.

- У мене якби сім'я, якщо ти забув? - нагадав йому я, щоб не розповідати про друзів, хоча він напевне це знав, раз опинився тут.

- Сім'я? А ну так сім'я! - посміхнувся старий Барнст.

- Тобі таке слово невідоме так? 

- Чого ж відоме, це ти вважаєш мене старим і черствим покидьком!

- Таким ти є, а навряд, впевнений тобі  не відомо, що таке любов! - мені стало приємно коли я вдарив його цими словами.

- А в цьому ти помиляєшся Матіасе, я знаю що таке любов, вірніше знав, зараз уже не певен в цьому! - почав виправдовуватись Барнст.

- В тебе ж ніколи не було сім'ї, ти взагалі когось любив? - продовжив я давити на болюче місце.

- Була в мене сім'я, коли ти був поруч, а зараз нічого немає, ні сім'ї, ні влади, ні грошей! - почав скаржитись той.

- Та що ти кажеш? Думаю з усього ти більше всього жалкуєш не по мені, а по грошах! 

- Хоча чого я так кажу в мене і зараз є сім'я! - він зробив вид що не чув моїх слів, а продовжив своє.

- То тоді краще збирайся і їдь до своєї сім'ї, вона мабуть зачекалася, а мені немає про що з тобою говорити! - я дав йому зрозуміти, що не бажаю говорити з ним.

- А я вже біля своєї сім'ї! - він поглянув на мене.

- Послухай, те що ти був певний час моїм наставником не робить тебе моїм родичем, усе в минулому!

- Ти правий, ніщо не може зробити тебе рідним, лише успадкована кров може це зробити!

- Ти що таке верзеш? Бачу втративши гроші взагалі з'їхав з глузду!

- Тобі було сім років, коли недоумок під кайфом наїхав на групу дітлахів із притулку. Вони вперше в житті відправились на природу, покинувши межі свого дитячого будинку. Усім їм як і тобі потрібна була операція, а притулок не міг її оплатити. Той хто наїхав був сином одного із високопоставлених бізнесменів, тож діло не набуло розголосу, і суд нічого не міг зробити. Я оплатив потрібні операції і лікування, щоб ти і ті хто потрапив у ту халепу з тобою одужали. Я знаю чому тебе завжди турбує біль у правій нозі і хребті, це наслідки тієї аварії!

- Навіщо ти це розповідаєш? Я це знаю й без тебе, нічого нового ти мені не розповів!

- Ти ж мені ніколи цього не розповідав чи не так?

- Не розповідав, то і що з цього? Ти впливовий тип, ти міг дізнатися будь що про мене навіть більше ніж треба!

- Змагання у Кьонзі, ти застудився, не можеш прийняти участь в турнірі, і тобі загрожує дискваліфікація, але турнір переносять якимось чином на наступний місяць, так щоб ти міг одужати і взяти в ньому участь, а зрештою й перемогти!

- До чого тут це? Це всього лише збіг, приміщення виявилось не здатним вмістити в собі турнір і були певні проблеми з організацією!

- Ну так звісно, знаєш не важко зробити все так як потрібно тобі коли є влада і гроші!

- Ти це про що? Ти говориш про те, що допомагав мені ще до нашого знайомства?

- Який ти здогадливий!

- Це відомі факти і ти можеш їх знати з загальних джерел, я не вірю тобі, дарма ти вдаєшся до маніпуляцій!

- Коли ти написав листа лежучи в лікарні, ти пам'ятаєш про що ти написав?

- Пам'ятаю! Звідки ти знаєш поро лист?

- Ісус, святий Ісус, я Матіас я молився тобі вчора і позавчора, я вже давно молюся, але не певен, що ти чуєш мене. Я вирішив написати тобі на небо, може ти прочитаєш, так краще бути почути мене. Я знаю, що багато моїх друзів моляться і міс Міріам теж молиться, але я вирішив схитрувати, я не хочу в тебе вантажівки з цукерками як інші мої друзі і шоколадного будинку не хочу. Також я не хочу золотого міста як Джошуа, я хочу бути здоровим і сильним, я хочу бути сильним, а коли ти зробиш мене сильним, я хочу допомагати іншим і захищати інших як Ти!

- Замовкни, звідки ти це знаєш? Замовкни чуєш? Про це ніхто не знав! - я ненажарт розгнівався і готовий був придушити його своїми руками.

- Ну я ж знаю!

- Навіщо ти прийшов? Забирайся з мого дому!

- Ти так нічого і не зрозумів?

- Що я маю зрозуміти?

- Я той хто завжди був з тобою!

- І що з цього?

- А ти подумай Матіасе, навіщо така впливова люди як я постійно приглядала за таким як ти - нікому не потрібним сиротою!