Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук 📚 - Українською

Читати книгу - "Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук"

1 929
0
24.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наперекір дружбі" автора Юліанна Бойлук. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 62 63 64 ... 83
Перейти на сторінку:
Глава 33. Саша

Після щирих розмов з мамою і сестрою про все на світі, мене відправили відсипатися. На роботу я, ясна річ, того дня не вийшла. Сказала Жені, що маю справи, пов'язані з родиною, і попередила, що беру маленьку відпустку перед святами. Він погодився наглянути за фірмою, тож щодо цього я була абсолютно спокійною. Виспавшись вдома, вирішила тримати своє слово перед Ліною, тому зв'язалася з нею і домовилася про зустріч. Авжеж, мені все ще було боляче. Я почувалася розчарованою, але сестра Слави в тому не винна. Вона дала мені адресу, дотрималася своєї обіцянки, то я маю дотриматися своєї. Та й може шопінг з дітлашнею подарує мені трохи кращий настрій. Покликала й Олю: разом веселіше! Хотіла ще, щоб Катя пішла, але сестра на занадто великому терміні вагітності, щоб ходити на шопінг. Їй простіше замовляти з доставленням додому.

— Можете вважати мене своєю Снігуронькою, — привітавшись з малюками, весело промовила я. Псувати їм настрій своєю кислою міною не збиралася точно. — Ми навідаємо кілька магазинів і придбаємо все, що нам потрібно. Про кошти не хвилюйся, я все оплачу, — останнє було до Ліни.

— Ти дуже щедра. Мені не зручно, — молода жінка скоса позирала на фірмовий магазин. Я знала про її труднощі з грошима. Але мені справді хотілося подарувати дітлахам свято. Та й собі прикупити щось новорічне. І вже Ліні, авжеж. Славко ж скоро створить свою сім'ю, не зможе тішити сестру щедрими пожертвами, як раніше.

Думка про майбутнє одруження хлопця боляче поранила серце. Божечки, я ревную! Таки точно, бо ж як це ще назвати? Дожилася!

— Пусте... Мені хочеться зробити щось хороше.

— Ходімо спершу в крамницю іграшок, це так мило! — вигукнула моя подружка і, схопивши маленьку Яру за ручку, повела до великих скляних дверей.

З усією відповідальністю заявляю, що впасти в дитинство часом буває корисно. Блискучі новорічні кульки і довгоногі ляльки Барбі, гелікоптери на пульті і монохромне доміно... А ще відділ з книжками. Зі сторінок підморгували принци, зачаровані принцеси, наливні яблучка (не факт, що молодильні, а не отруєні) і літаки-килимці. Все це могло захопити будь-якого дорослого, не те, що дитину. Діти Ліни, осягнувши, що можуть взяти все, що бажають, винесли б звідси весь асортимент, тому мама дозволила їм лише по п'ять іграшок. І поки вони розривалися у складному виборі, я прикупила трохи дарунків для немовляти Каті, що скоро народиться, і Михася. Оля виявилася чудовою нянею, тож могла впоратися з племінниками Слави навіть краще, ніж їхня ненька. Однак, сама жінка теж здалася мені прекрасною матір'ю: вона дуже турботливо доглядала малюків, гралася з ними і, здається, почувалася щасливою. Може всі її минулі помилки через те, що вона не почувалася матеріально-захищеною? Хто-зна... 

 

Загалом ми змарнували в тому магазині гарних кілька годин, я дозволила дітлашні взяти ще по одній іграшці, крім дозволених мамою, розплатилася і ми вирушили міряти одяг. Спершу вдягали Яру і Максимка, а коли вони до Нового року були готовими, тоді розпочали свій дорослий шопінг. На відміну від Слави, який не хотів брати в мене зайвої монетки, Ліна охоче обрала дві дорогих сукні і прикраси до них. Та мені не було шкода. Врешті я можу собі дозволити таку благодійність. Ми з Олею теж приміряли по кілька нарядів, отримавши від того гарну підзарядку енергії. Часом я ненавиджу шопінг, але іноді він стає гарним способом покращити настрій. Ось як сьогодні. Новорічна атмосфера діяла на мене позитивно.

Попрощавшись з задоволеними дітьми і їх ненькою (вони були змушені покинути нас раніше), ми з Олею ще вирішили завітати в кафе й трохи потеревенити. Вона здалася мені меланхолійною.

— Як там Женя? — стиха спитала дівчина, опустивши очі. Дивно, але наодинці мені вже не було так весело і комфортно. Я наче почувалася винною.

— Ми зустрічаємося, — відзвітувала я, відчувши легке розчарування, викликане двома факторами. По-перше, мені було не дуже радісно повідомляти про свій новий статус, він чомусь не грів серце, а по-друге, я не могла не помітити сумного погляду Олі.

— Вітаю. Досягнула свого, — здавалося, вона всміхається радісно, але очі не вміють брехати.

— Так... Напевно, — зітхнула я, знову згадавши Славу.

— Чому тоді така сумна? Ти мала б стрибати до небес...

— Та... — зізнаватися було соромно. Як це прозвучало б: "Вже не хочу Жені. Передумала"?

— Що? — напосілася подруга.

— Я чомусь не почуваюся щасливою... Просто напередодні всіх цих подій Слава поцілував мене... і наче переклинило. Не знаю, як тепер бути... Але Слава вже з іншою.

— І ти з іншим, — нагадала вона. — Що значить "переклинило"? Ти ж так кохаєш Женю...

— Не знаю... — похмуро видала я.

— Все ясно, — посміхнулася дівчина. — Награлася.

— Що? — здивувалася я, подумавши, що не почула.

— Ти граєшся людьми, наче вони твої іграшки. Ламаєш волю. Хитруєш. Ти дуже підступна, Сашо, — сумно випалила вона.

— Що? Як ти можеш таке казати? Ти ж не думаєш так! — це був новий удар.

— Саме так і думаю... Ти змусила мене дізнатися смаки Жені, ти перетворила себе на якусь іншу людину і досягнула свого, а тепер збираєшся його покинути, бо твоя наступна жертва — Слава! Взнала, що він не сам і збираєшся розбити ще цю пару?

— Все не так! — ображено вигукнула я. Точно не чекала такого почути.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 62 63 64 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук"