Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » В обіймах монстра, Міла Мур 📚 - Українською

Читати книгу - "В обіймах монстра, Міла Мур"

2 423
1
31.08.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "В обіймах монстра" автора Міла Мур. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 62 63 64 ... 75
Перейти на сторінку:

Він знову мені допоміг. Шкода, що не встигла йому подякувати… 

Повільно розплющивши очі, дивлюсь на білу стелю та стіни. Трохи болить голова, але з цим можна миритися. Розумію, що це не кімната Даміра і взагалі не його будинок. Невже я в лікарні? Все настільки погано? 

Хочу сісти, але тіло не дуже мене слухається, тому доводиться трохи напружитись. 

— Що ти робиш? — чую голос Даміра, і вже за мить він поруч зі мною. Його обличчя дуже близько до мого, а в очах стільки всього зараз. Злість, страх і ніжність, перемішана з хвилюванням. — Тобі не можна вставати.

— Ти повернувся? — розгублено шепочу. 

— Повернувся, — зітхає і сідає на край ліжка поруч зі мною. Дамір обіймає мене за плечі та пригортає до себе. Цей жест красномовніший тисячі слів, і моє серце радісно б'ється об груди. — Хотів зробити тобі сюрприз, але все вийшло якраз навпаки. 

— Що з Арсеном? Він живий? — питаю, згадавши про поранення. 

— Борисова не так легко вбити. На диво, він доволі живучий, — фиркає Дамір. — Мене більше ти хвилюєш. Чому свідомість втратила? Злякалася? 

— Мабуть, — кажу. — Все так швидко сталося, що я сильно розгубилася. Хто це був? Ти знаєш? 

— У твого батька багато ворогів і всі вони мітять на його місце. Тому вгадувати можна нескінченно, — відповідає Дамір. 

— Ти забереш мене додому? Не хочу тут залишатися, — зітхаю. 

— Звісно. Тільки-но лікар дозволить, — Дамір торкається долонею мого волосся і так ніжно дивиться в очі, що дихати важко. Хто б міг подумати, що він так може… — Мені треба відійти на кілька хвилин. Скоро повернусь, добре? 

Відпускаю його, і Дамір йде. Щойно за ним зачиняються двері, я таки сідаю і прислухаюсь до власних відчуттів. Все начебто нормально. Залишається тільки дочекатися на лікаря. 

Тільки-но роблю кілька кроків до вбиральні, як двері відчиняються, і на порозі з'являється жінка у білому халаті. У неї в руках тека, а на носі окуляри.

— Як ви, Аліно? — питає стримано. 

— Чудово, — кажу, не задумуючись. — Ви відпустите мене додому? 

— Річ у тім, що я хочу дещо уточнити, — жінка виглядає занадто серйозно, і це мені зовсім не подобається. — Коли у вас востаннє були критичні дні? 

Розгублено завмираю, тому що такого питання не очікувала. Намагаюсь пригадати, але куди там… Нічого не виходить, тому починаю панікувати. 

— Хочете сказати, що я… — не можу змусити себе вимовити це слово. Цього просто не може бути! 

— Щоб підтвердити або спростувати мої припущення, вам необхідно зробити тест, — лікарка передає мені коробку, яку я забираю тремтячими руками. — Допомогти, чи самі впораєтесь? 

— Сама… — голос також тремтить. Поки лікарка чекає на мене в палаті, я таки йду у вбиральню. Попри страх, робити все треба швидко. Дамір може повернутися будь-якої миті.

Поки чекаю на результат, встигаю покусати собі уста. Я впевнена, що ніякої вагітності немає! Це просто якийсь збій! 

Так невчасно починаю згадувати, що пігулку пила тільки один раз, а потім взагалі про них забула… 

Отже, я сама винна у тому, що відбувається. Навіть уявити боюсь, якою буде реакція Даміра. Він не зрадіє… 

— Ну що там? — питає жінка, коли повертаюсь у палату з тестом у руках. 

— Я не знаю. Страшно дивитися, — передаю їй тест і практично не дихаю ті кілька секунд, поки вона його роздивляється. 

— Друга смужка не дуже чітка, мабуть, термін зовсім малий, але вона є, — усміхається, а у мене клубок у горлі стоїть. — Вітаю вас, Аліно! Ви вагітні! 

Лише рота відкриваю, щоб попросити її помовчати, але двері відчиняються саме в цей момент і на порозі завмирає Спартак. Він миттєво стає серйозним, і я розумію, що цей чоловік усе почув.

І що мені тепер робити? 

 

1 ... 62 63 64 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В обіймах монстра, Міла Мур», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (1) до книги "В обіймах монстра, Міла Мур"
marichka1741
marichka1741 17 грудня 2023 13:30

Там якась плутанина у розділах 16,17,18.

А за творчість дякую)