Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Репетитор 📚 - Українською

Читати книгу - "Репетитор"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Репетитор" автора Ганна Хома. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 63 64 65 ... 67
Перейти на сторінку:
не мій друг. Ніколи не забуду той момент, коли я подумав, що мабуть, усе-таки я наніс ці страшні рани, а потім для заспокоєння свого «я» вирішив, що все мені наснилось. Ви не уявляєте, наскільки це страшно: раптом уяснити, що ти не можеш довіряти самому собі…

— Ти швидко оговтався.

— А що мені лишалося робити? Дивитись, як… як він помирає, нічого не дізнавшись про мене?.. І як, по-вашому, я мав усе це розповісти слідчому? Ми думали, що вбили його, а потів ми порадились і вирішили його врятувати, так? До речі, не забудьте забрати свій мобільник.

— Ти, здається, збирався на юридичний?

— Я й у космос колись збирався…

— Я маю в університеті кількох добрих знайомих. Моїй конторі не завадило б нових людей з сірою речовиною, а не тирсою в голові.

«Ого. Приватна юридична контора — це круто. Дуже круто. І що з того, що звичайній людині туди нема чого навіть потикатися?»

— Хто вам сказав, що я на вас працюватиму?.. Можете сміятися, скільки влізе.

…Витягнувши з плеєра останню, четверту касету, Андрій міцно задумався.

І додумався до того, що зовсім, геть нічогісінько не шарить у людях, як сказав би Вася.

Місяць третій

Тротуар лягав під ноги строго горизонтально. По трьох тижнях нидіння в чотирьох стінах Андрій ладен був розцілувати свіже повітря, попри те, що воно наскрізь було просякнуте морозцем.

Учора випав перший, несподіваний сніжок, і сліпучо-блакитне сонце дивувалось, як він дотепер ще не розчинився, якщо воно лише тим і займається, що зрання освячує землю благословенним світлом.

Примиривши осінь саму з собою, листопад спочивав на лаврах прощення, супокою і благодаті, сторожко поглядаючи на світ гостроокими кетягами горобини, чистячи до блиску небо, питаючи людей, чи вони приготувались до зимівлі, і нетерпляче та захоплено виглядаючи зиму.

Місяць листопад. Зрадник осени. Відданий бой-френд зими.

Андрій пригадав застій, що панував у його житті останнім часом, і порахував гроші, що залишилися. Негусто.

Скоро, дуже скоро доведеться шукати роботу. І все буде, як колись.

Білий пікап посигналив йому з протилежного боку вулиці.

А на, маєш! Розмріявся.

— Сідай.

Андрій міг би, звичайно, запитати: навіщо, куди, за що, але хто б йому відповідав?

Лікарня похмуро височіла на пагорбі.

Сіро, непривітно, казенно.

Але відділення, куди провели Андрія два легіні, більше нагадувало палац.

Довгий коридор, гладенький, різнобарвний закінчується пластиковим вікном з жалюзі, впродовж коридору — білі арковидні двері з узорчастими шибками, пам’ятна позолочена дошка біля входу і — Андрій нарахував — три відеокамери під стелею. На посту — комп’ютер з усіма прибамбасами.

І чого це він далі міряє світ мірками пересічних людей? Час уже піднятися вище.

Не те, щоб Андрій виступав за шкідливість сервісу і шикарної обстановки в лікуванні.

Він за те, щоб нарешті придумали спосіб не вмирати від банального запалення легень, коли у людини — чесної, не лінивої — чомусь не вистачає грошей на порятунок свого життя.

Страшна смерть. Страшна думка: а що було б, коли б у нього тоді НЕ ЗНАЙШЛОСЯ грошей чи зв’язків?

Андрію вказали на білі двері, він увійшов, а його супутники залишилися за порогом палати.

Чистота і блиск, супермудра апаратура і… батько на високому ліжкові з піднятим на сорок п’ять градусів підголовником.

Андрій нібито налаштувався на спокійну, мирну, чемну розмову, де собі відвів роль непорушної, як стіна бомбосховища, сторонньої особи.

Але… знайома злість в запалих очах поставила його буквально в глухий кут.

— Ти чому мені нічого не розповів? Сволото мала!

Такого крутого наїзду Андрій не сподівався. Хворі так не поводяться. А може, цей хворий лише придурюється, а насправді?..

Насправді від колишнього лікаря залишились хіба що вуса. І очі, готові з’їсти Андрія живцем. І незламність у приглушеному стражданнями голосі.

А він вважав, що запалення легенів — найгірша з хвороб.

Андрій повернувся і схопився за позолочену ручку дверей. Гм. Двері замкнені!

— Втікаєш?

Повільно обернувся і попрямував до вікна. Жалюзі, кондиціонер, пластик — все як годиться. Андрій зрозумів, що пропав.

— Щось ти полохливим став, від шефа свого сахаєшся, не вітаєшся, не питаєш, як справи? Досить на місяць зникнути з очей, як тебе вже не визнають. Цураються тебе колишні… працівники. А й справді, який до біса з мене зараз шеф?

«Місяць і три дні».

Сонце за вікном добилося свого: сніг почав нечутно, але стрімко танути.

— Чого ти повернувся до мене задом? Ніби таким гречним, таким вихованим був. Щось трапилося?

Їдка іронія проникала глибше, ніж треба. Гострими шпичаками. Просто у серце.

Кат знав свою справу досконало.

— Дякую, що мені, хворому, зробили таку ласку. Коли бачиш обличчя, значно приємніше спілкуватися. У нас взагалі душевне виходить спілкування, тобі не здається?

Андрій закусив губу. Дивився просто себе і молився, щоб не зірватися і не наговорити купу дурниць.

З хворими так не можна. З ними треба вести спокійну, мирну, чемну розмову.

Андрій не винен, що чемність, мир і спокій змалку обходили його десятою дорогою.

— Чому ти мені НІЧОГО не розповів? Я ТЕБЕ питаю, а не монітор над головою.

— Навіщо? — зрештою, видихнув

1 ... 63 64 65 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Репетитор», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Репетитор» жанру - 💙 Бойовики:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Репетитор"