Читати книгу - "Провальні канікули, Елла Савицька"

- Ах! - стогін нетерпіння зірвався з губ, коли через сім довгих хвилин ми опинилися в під'їзді, і Андрес, підхопивши мене під сідниці, підняв і притиснув до бетонної стіни.

Нетерплячий... Жадібний... Гарячий... Він зводив мене з розуму ще в машині, коли нахабна долоня лягла мені на коліно, а потім грубо розвела ноги в боки, щоб гладити там, де його увага зараз була потрібна найбільше. Мені залишалося тільки закинути голову на спинку крісла і прикушувати губи від жару, який накопичувався всередині живота так стрімко, як ніколи раніше. Андрес тільки чортихався, але не припиняв проводити пальцями вздовж моєї плоті, вкритої тканиною трусиків і шортів. Якби його будинок був далі, ніж за п'ять хвилин їзди, я впевнена, ми залишилися б у машині, і мене б це влаштувало на всі сто. Зараз же, коли я практично була розпластана біля стіни під'їзду, його поцілунки стали ще жорсткішими і глибшими, вивітрюючи всі думки з голови. Здавалося, нічого немає важливішого, ніж відчайдушно гладити його тверді плечі руками і впиватися нігтями в шкіру, коли гарячий язик проникає вглиб мого рота. Яке блаженство відчувати його шкіру під своїми пальцями, і чути своє ім'я надривним від бажання голосом, вимовленим з іспанським акцентом. Пуерториканці гарячі, кажуть... Не знаю, як там щодо всіх пуерториканців, але один точно гарячий... Запалює в мені кожен нерв. Віртуозно збуджує найтемніші фантазії і вириває назовні всіх демонів, які тихо жили всередині мене і ніколи до цього не висовували свої голови.

- Андресе, я більше не можу... - прошепотіла на вухо, коли його тверда плоть втиснулася між моїми ногами, що обхопили його талію...

Нічого не відповівши, Андрес відірвав мене від стіни, і, не опускаючи з рук, поніс ңаверх, продовжуючи губами пестити мою шию. Я вигнула її, підставляючи йому більше простору, і сама, покусуючи накачане плече від нетерпіння. Боже, я й не знала, що можу бути здатною відчувати до когось такий дикий, нездоланний потяг... Так ось, що значить хотіти людину. Болісно... Яскраво... Гостро... До тремтіння в пальцях і поколювання на шкірі...

Не знаю, на який поверх ми прийшли, але дзенькнувши ключами, Андрес навпомацки відчинив двері й штовхнув їх усередину. Зачинив за собою ногою, і знову нескінченні хвилини поцілунків біля стіни, спершу однієї... потім іншої... Потім біла стеля перед очима, коли я закидаю голову, щоб дозволити йому зняти з мене топік, і стягнути ліфчик, а потім припасти жадібними губами до твердих і надмірно чутливих сосків. О Господи... Тільки-но його язик обвів верхівку одного з них, а гострі зуби ковзнули по ньому, я вигнулася, готова благати його про те, щоб не зупинявся... Не знала, що можу бути настільки голодною та спраглою до чоловіка... До його грубих рук, які нині, поставивши мене, коли я хиталася, стягували з мене шорти з трусиками...

- Dios mio! - хрипло шепоче, штовхаючи мене на ліжко. Я падаю, абсолютно не соромлячись своєї наготи перед ним, тому що його дикий погляд свідчить про те, що йому подобається те, що він бачить. Не просто подобається... Він на межі... Так само, як і я! Довгі секунди він просто дивиться, повільно ковзаючи божевільним поглядом по моєму тілу, змушуючи мене ще сильніше тремтіти, а шкіру вкриватися мурашками... Невже так буває, щоб від одного тільки погляду чоловіка, внизу живота болісно нило? - Te deseo a ti, Emilia... ("Я хочу тебе, Еміліє" - переклад з ісп.) - білі шорти відлітають убік, і, залишаючись в самих лише боксерках, що туго натягують його значну ерекцію, Андрес коліном стає на ліжко, прямо між моїх ніг, і лягає зверху, спираючись на руки... - Tanto! ("Дуже хочу!" - переклад з ісп.)

Я тягнуся до нього губами, притягаючи за шию до себе, і він слухняно цілує... Цього разу болісно повільно... Пестить своїми губами мої, веде язиком донизу підборіддям, до грудей... Мені здається, увесь світ навколо втрачає обриси, коли його рот втягує сосок у себе, а гострий язик вдаряє по ньому, вигинаючи моє тіло від задоволення. Мої стегна самі піднімаються, шукаючи виходу збудженню, що накопичилося, але Αндрес знущається... Продовжує мучити і мене, і моє палаюче тіло, по якому крапельками виступає піт... Одна його рука опускається на мою плоть, і я не можу стримати стогону, коли чоловічі пальці торкаються мене там...

- Αндрес, - шепочу пересохлими губами, тоді як чорні очі дивляться просто на мене. Пальці розсовують вологі складки, і без сорому погладжують їх, посилаючи по моєму тілу легкі судоми... Я більше не в силах терпіти цю агонію, тому опускаю руку між нашими тілами і тремтячими пальцями торкаюся його члена через сіру тканину боксерів. Він гортанно гарчить, і попереджувально хитає головою.

- Емілія, якщо ти зараз же не прибереш свою пустотливу ручку, то всі мої старання полетять під три чорти. Я й так ледве стримуюся, щоб не зірватися.

- Зірвися... - прокашлююся, бо горло пересохло, а рука відсуває тканину і під пальцями відчувається гладка шкіра голівки. Судорожно ковтаю, і прикушую губу. - Будь ласка, зірвися, бо я не можу більше... Я хочу тебе, Αндресе! - глибше просовую руку, охоплюючи пальцями стовбур члена, і я готова заприсягтися, збуджуюся ще сильніше тільки від того, як його ерекція ковзає по моїй долоні. Якась подоба влади над ним. Моїм мужчиною. Хитка і сипуча, адже хто тут головний сумніватися не доводиться. Але зараз, коли він різко втягує повітря крізь зуби, поки мої пальці обережно стискають його член, мені здається, що влада належить саме мені. Ілюзія. Крихка і мінлива. Бо вже за секунду він відкидає мою руку, встає, стягує з себе боксери, відкидає їх убік, і тягнеться до тумбочки, даючи мені можливість насолодитися тим, що я бачу. Спритні пальці розривають упаковку з презервативом, і розгортають його по всій ерекції, під моїм невідривним поглядом. Я розумію, що виглядаю, як голодна самка, переводячи погляд з його обличчя на член, і назад, але мені все одно. Це мій хлопець, і я маю повне право на те, щоб дивитися на нього стільки, скільки захочу. А подивитися є на що... Від передчуття дух захоплює.