Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Знаємо син-поспішила відповісти кішка-Елія нам була як дочка, такої невістки як вона потрібно ще пошукати. Я теж боюся уявити реакцію онука, він не буде радий дізнавшись, що ти зібрався привести в нашу родину нову “маму”. Але кіт не може дати синові те, що може дати йому кішка. Тому я згодна, що Туману потрібна опіка кішки. Мені на радість дбає про малюків, приємно бачити як разом ростуть Квітка, Весна і Туман, як не як вони народилися в один день. Тобі варто почекати коли Туман підросте і тоді поговориш з ним на цю тему

-Та мудра кішка теж саме мені порадила, дякую мамо, тато. Я був впевнений що ви мені підтримаєте

Захід сонця пішов дитячу нору. Миру подивилася на свого задоволеного чоловіка - Ну що Гранд, ти отримав те, що хотів

-Повірити не можу що Захід згоден на повторний шлюб. Мені здається, чи він грається з нами? Завтра він скаже, що цієї розмови не було. Все ж таки мені дивно чути таке від заходу сонця. Він завжди противився мені

-Діти ростуть мій милий чоловік. Наш Захід сонця вже не безтурботним кошеня. У нього самого є кошеня. Чим ти цього разу незадоволений? Ти з його перших років мріяв одружити сина з принцесою, зараз тобі випав такий шанс

-Чомусь це зовсім не приносить мені радість. Наче щось не так пішло - зітхнув кіт - Мені тепер перехотілося насильно одружити сина. Тільки зараз я розумію, як важко йому робити цей нелегкий крок

-Ось як. Здивував мене, і навіть порадував -посміхнулася Королева-мати -Ти просто не очікував почути від сина такі щирі слова, як і я. Мене бере гордість за нашого сина. Але все ж таки мені як і тобі його шкода

-Нехай Захід сонця сам вирішує свою долю. Надумав одружиться, нехай сам шукає собі невістку, мене це не стосується

-Що сталося Гранд? З якого часу ти відступаєш назад і даєш повне право вибору нашому синові?

Гранд знизав плечима -Не знаю, якась туга на душу лягла, мабуть від його слів. Як шкода, що я в його віці не був таким. Я до смерті боявся батька гніву, ти й сама пам'ятаєш мого покійного батька. Він як скаже так і має бути. Ніхто не намагався йому суперечити, навіть я, навіть мати. Захід сонця ж не такий як я, він має сміливість мені суперечити, робити все за своїм бажанням. Зараз мені просто важко усвідомити, що син погодився

-Так, наш син Захід вміє дивувати, і це не вперше. Ти маєш рацію, нехай Захід сонця сам вирішує як йому жити

Захід сонця зайшов у ліс, щоб полювати чи просто прогулятися. Недалеко попереду побачив, як якась кішка полює за білкою, Мисливець спритно скаче по деревах, обережно приземляється на лапи. Король відразу зрозумів, що в неї були досвідчені вчителі, які так добре навчили кішку полюванню. Завершилося полювання упійманням білки. Коли коли побачила, що за нею хтось спостерігає вирішила дізнатися хто це, як тільки вона наблизилася, то відразу дізналася хто саме спостерігав за нею. Незнайомка припала на одну лапу -Вітаю вас Ваша Величність

Захід сіпнув вухом, бо не пам'ятав цю кішку, але ретельно вдивившись у її мордочку, визнав у ній помічницю Тія, колишню Годівницю Тумана - Ти дуже добре полюєш. Відкрий ім'я того, хто тебе навчив?

-Ви його навряд знаєте-незнайомка не хотіла називати імені свого вчителя, бо Захід сонця його все одно не знає

-Добре, якщо це твій секрет, я не наполягатиму на його розкриття. Якщо не помиляюся тебе звуть Місяць? Ти помічниця Тія, Годівниці мого сина Тумана? Чому ти так далеко від Водоспаду, в лісі?

-У Вас хороша пам'ять Король. Тія попросила мене щось зловити для неї і маленького Вогню. Тим більше, що після того як ви повернули собі маленького Принца, Королева-мати призначила Тія Годівницею кошеня

-Невже? - Захід сонця не знав про це - Матінка мені нічого не говорила, втім я не дуже цікавився племенем. Те пощастило маючи таку здібну помічницю. Добре, йди до Тія, не змушуй її чекати на тебе

Місяць знову припав на одну лапу, схопив білку в рот, побіг у бік Водопаду. Захід сонця посміхнувся “Красива, спритна кішка, чимось схожа на Єлію. От якби її Корольовою зробити, але навряд чи батько погодиться”. Місяць прибіг до Водоспаду, віддав білку Корміліці Тія, а сам сів біля річки, що починається від Водоспаду. Золотиста нагодувавши свого сина і нового вихованця, відправила їх грати з іншими, а сама підійшла до помічниці - Місяць, ти чимось стривожена? Сама не своя повернулася з полювання, щось трапилося там?

Чорно-сіра глянула на кішку: - За моїм полюванням спостерігав молодий Король. Йому дуже сподобалося те, як я полюю, він поцікавився хто мене цьому навчив. Мало не промовилася. Зовсім забула, що я чужа тут

-Що ти таке кажеш Місяць? Ти не чужа, ти наша! Так, ти не народжена у “Вільні Вітри”, але ти тут живеш уже давно. Але рано чи пізно всі дізнаються, що ти втікача. Тобі колись доведеться розповісти правду

-Не можу Тія, я боюсь. Що якщо вони виганяють мене. Адже я проти правил тут живу! Тільки Королева Світу знає, звідки я. Адже саме завдяки ній я живу тут. Я дуже боюся розкривати свою таємницю. Можливо Захід сонця не буде проти моєї присутності, але що скаже Король Гранд? Адже він поганий на характер, адже він не любить чужих! Я боюся Тія, я не знаю що на мене чекає коли всі дізнаються про мене правду, цього не довго станеться

-Рано чи пізно всі дізнаються, від цього нікуди не дінешся. Сумніваюся, що Захід буде тобою цікавитися. Йому зараз дуже важко після смерті Єлії. Вони стільки труднощів пережили, ніхто не думав, що все так закінчиться. Але благо ми маємо Туман, продовжувач Королівського Роду! Тобі нема чого так переживати, Місяць

Захід сонця повернувся до табору, він одразу підійшов до Помічника Коршуна, тесть побачивши Короля одразу вклонився.

-Захід сонця, радий тебе бачив у доброму здоров'ї. Як ти почуваєшся, як поживає твої батьки і наш Туман?

-Дякую, завдяки Зоряним Предкам все добре. Я хотів з тобою поговорити про серйозну справу

-Я завжди готовий тебе вислухати Захід сонця. Щось трапилося на кордоні, чи біда в Королівській родині трапилася?