Читати книгу - "Таємниці морів, Сергій Гальченко"

   — Впевнений, у Ресіфі за вас значно більше дадуть. А якщо ми видамо вашого друга за Авелара...У нього переконливо вийшло, — усміхнувся Фернандо.

   Той вибухнув прокльонами на адресу Фернандо та його людей

   — Шкода не прирізав тебе на палубі! Ти відповіси за це!

   — Губернатор бачив капітана, так що його провести не вийде, — спокійно відповів Едвард.

   — Яка прикрість. Та гадаю, за вас теж непогано заплатять, — відповів Фернандо і після невеликоі паузи додав. — На вас чекає каторга, а декого й шибениця.

   Двійник цього разу промовчав. Лише похмуро дивився на Фернандо. У його погляді читалася

приреченість та смуток. Едвард зберігав спокій.

   — Прикро, скажу прямо, за вас хлопці!  Авелар відправив вас на смерть, а сам, немов мерзенний щур, утік. Тепер вам бовтатися на шибениці, в кращому разі гнути спини на каторзі. А він тим часом спокійно розважатиметься. Втім, ви не перші.

   Фернандо дивився на обличчя Едварда. За його мімікою він зрозумів, що співрозмовник схопив наживку. Принаймні його слова справили потрібний ефект.

   — Чого він вирішив пожертвувати вами, сер? — щиро запитав Фернандо.

   — Були у нас деякі розбіжності. Ось і покарав мене так. Хоча я не знав, що він задумав. Він казав, щоб я таким чином довів свою вірність.

— Знав... Не знав. Тепер вже не важливо. — перебив Фернандо. — А ти ж хотів сам командувати кораблем. Мати більшу частку з награбованого. А не підбирати крихти за господарем.

   — Не ваша справа! — обурився Едвард. Але в очах у нього блиснув вогник.

  — А ще ти хотів його дівчат, так? Адже він завжди обирав найкращих собі. Тепер і далі бороздитиме моря, грабуватиме, ґвалтуватиме. Шкода нам не вдалося зловити цього лиходія.

   Едвард хотів щось сказати. Але зустрівся очима з товаришем по команді та замовк.

   — Якби знати, де його лігво. Але нам про нього невідомо. Отже, його не знайти.

   — А якщо я скажу, де його шукати, — несподівано випалив Едвард.