Читати книгу - "Академія Мірравель. Проти вітру, Анна Потій"

— Просто хотіла переконатись. Айні вже повідомили?

— Ще ні. Ми тільки-но перенеслися сюди, закрили Арейну в підвалі і я зайнявся твоїм зціленням. Зараз перепочинемо трохи, вип'ємо чаю і відправимо Івера за Айною.

— А його пустять до академії?

Я чудово пам'ятала, що архімагеса Тіррена заблокувала можливість переноситися в академію стороннім, тільки студенти, викладачі та інші працівники могли відкривати портали до академії. Схоже, Дем про це забув.

— Чорт! — Дем насупився. — Адже Айна сама не зможе створити портал?

— Навряд чи. Навіть я ще особистих порталів не освоїла.

— Що ж тоді робити? — Дем задумливо потер лоба. — Я ще недостатньо відновився після твого лікування, та й сили мені сьогодні знадобляться. Маг Кадвалар також не може витрачати свої запаси на портали.

— Ви збираєтеся перетворювати Арейну на світлу сьогодні?

Почувши наші розмови, з кухні вийшов маг Кадвалар і попрямував до нас.

— Взагалі-то я хотів зайнятися цим зранку, але Арейна поранена і не дає до себе підібратися. Я думав, що Дем встигне її підлікувати, поки вона непритомна, але Арейна швидко прийшла до тями. Я встиг тільки замкнути її в кімнаті.

— Чому ви не наклали стримуючі руни? — допитувалася я. — Можна було її навіть приспати.

— Та мені не було коли, Кетто! Я турбувався про тебе. А зараз Арейна розбушувалась і до неї складно підібратися. Якщо я зараз накладу на неї руни, то треба буде одразу провести ритуал, бо даремно тільки енергію витрачу. Арейна неймовірно сильна. Вона швидко знищить руни. Вона й двері залізні намагалася магією атакувати. Потрібно підготувати ритуал і якнайшвидше повернути її до наших лав. Тільки так дівчинка заспокоїться та дозволить себе вилікувати. Я не зможу всю ніч просидіти поруч із нею, накладаючи раз на кілька годин свіжі руни. Я виснажу свій запас до ранку і не зможу провести ритуал.

— Що ж, тоді справді треба скоріше зайнятися ним, — погодилася я. — Тільки треба було б Айну забрати.

— У мене є одна ідея, але магу Кадвалару вона не сподобається, — посміхнувся Дем.

Маг Кадвалар кинув на Дема незадоволений погляд, миттю зрозумівши, кого той мав на увазі. Для мене це також не стало загадкою.

— Ще тільки архімагеси Тіррени мені тут не вистачало! — вигукнув він обурено.

— Магу Кадваларе, — Дем закликав до розсудливості викладача, — не варто так упереджено ставитися до моєї бабусі. Думаю, вона заслужено оцінить вашу допомогу в лові Арейни та її зверненні назад у світлого мага. Нехай вона на власні очі побачить, що ви талановитий маг. Можливо, вона змінить своє ставлення до вас після цього.

Дем мав рацію: магу Кадвалару обов'язково зарахується його допомога. Архімагеса Тіррена просто не може не відзначити її.

— Гаразд, Деме, дзвони своїй бабусі, — маг Кадвалар скривився так, ніби з'їв цілий лимон без цукру, але все ж таки дозволив Дему запросити до свого будинку архімагесу Тіррену. 

Дем подзвонив бабусі і, коротко пояснивши ситуацію, відключився, щоб вона не стала бурчати і відчитувати всіх нас по кристалу зв'язку за самодіяльність.

Через 10 хвилин, коли ми вже допивали чай на кухні, архімагеса Тіррена перенеслася до нас разом із Айною.

— І що ви вже встигли наробити? — вона окинула мене і мага Кадвалара невдоволеним поглядом, ніби ми були головними винуватцями всіх неприємностей.

— Ми зловили Арейну! — поспішила я повідомити їй, хоча Дем вже про це сказав.

На обличчі Айни відобразилася суміш радості та полегшення. Їй що архімагеса нічого не сказала?

— З нею все гаразд? — Айна підійшла до нас.

— Їй трохи дісталося, але судячи з того, як вона лається зі своїм колишнім хлопцем, її життю точно ніщо не загрожує, — відповів маг Кадвалар.

— Я можу її побачити? — Айна з надією глянула на викладача.

— Вона зачинена у підвальній кімнаті. Побачити її поки що не можна, — похитав головою маг Кадвалар. — Розмовляти через зачинені двері теж немає сенсу, вона з хлопцем цим лається, не думаю, що вона буде з тобою мила. Краще почекай, коли ми її перетворимо у світлу, тоді побачиш і поговориш. Арейна поки що все ще злий демон.

Айна з розумінням кивнула і сіла за стіл. Архімагеса Тіррена залишилася стояти, нервово постукуючи своїм посохом по підлозі.

— Магу Кадваларе, — архімагеса Тіррена говорила тихо, спокійно, але її холодний голос цілком міг перетворити всіх нас на крижані скульптури, — ви усвідомлюєте, яку дурість зробили? Ви ризикували життям, здоров'ям та магією моєї студентки! Ви ризикували життям мого онука! Ви взагалі розумієте, що я можу вас не лише звільнити, а й у в'язницю засадити за таку витівку?

— Звільняйте! — пирхнув маг Кадвалар. — Я не горів бажанням у вас працювати, архімагесо Тіррено! Ви мене запросили. Чи ви забули?

— Не забула, — прошипіла архімагеса Тіррена. — Тільки я думала, що у вас з віком хоч трохи розсудливості додалося, магу Кадваларе. Але ні! Роки йдуть, а розуму не додається!

Боячись, що станеться непоправне, я підскочила зі стільця і звернулася до архімагеси Тіррени.

— Архімагесо Тіррено, не сваріть мага Кадвалара, будь ласка! — я подивилася на ректорку благаючим поглядом. — Це все моя провина! Я його попросила допомогти зловити Арейну. Якщо кого карати за цю витівку, то тільки мене. Ініціатором була я, а не маг Кадвалар.

Архімагеса Тіррена насупилась, невдоволено похитала головою.

— Гарна спроба, Кетто, але маг Кадвалар — ваш викладач і несе за вас відповідальність. Навіть якщо ви щось йому пропонуєте, погодившись, він є головним винуватцем і він це чудово знає. Правила вигадувала не я. Вони створені міністерством освіти.

— Але все закінчилося добре, архімагесо Тіррено! — я не могла дозволити їй покарати нашого викладача, я не могла його так підставити.

— Добре? — архімагеса Тіррена невдоволено підняла брови. — У підвалі замкнена темна і лише демони знають, чим це може скінчитися.