Читати книгу - "Будь моїм, Тома Глубокова"

Його сонце

На першому курсі я відмовила йому бути однією з численних дівчат. Він у відповідь став насміхатись наді мною, знущався. Тепер ми зустрілися знову і мене ще зігріває спогад про нашу ніч. А я для нього - єдина, хто не піддалася на його чарівність. Бо він не пам’ятає нічого з тієї ночі з випускного. Він змінився, та й я більше не та, що раніше. Мені потрібно вберегти мого малюка, але я дозволяю собі довіритися йому і поринаю у вир синіх очей, в які закохалася якось.
♡
- Залиш мене в спокої, Сашко.
- Ти ж розумієш, що тепер це ще важче зробити?
- Я більше не маленька дівчинка. У мене є обов’язки, є сім’я.
- Син.
- Так, син.

Кінець