Читати книгу - "Тепер твоя. Книга перша, Єва Басіста"

Збираюся на зустріч із Діаною. Підфарбовую вії. Зараз роблю фактично останні рухи та все. Можна одягати пальто та бігти.

Неджі залишаю вдома, бо брати зі собою буде нерозумно, а також трішки незручно. Звісно не хочу залишати наодинці, але треба йому звикати, що інколи мене може не бути вдома.

Взуваю чобітки та виходжу з квартири, звісно перед цим гладжу цуцика та кажу йому:

- Я не на довго.

Напевно, із боку виглядає дивно, але мені здається, що він все розуміє. Чорні оченятка моментально наповнюються сумом.  Але я ж не буду цілий день гуляти. Максимум три години.

Сідаю в таксі та виймаю телефон. Вранці Олександр сказав, щоб я написала, коли поїду до Діани, а також обов’язково маю відзвітуватися про свій прихід додому.

Це велике досягнення, що відпускає без охоронця, але ранковий наказ дає зрозуміти, що він мені не повністю довіряє. Має сумніви.

- У таксі, - пишу йому. Він ледь не одразу відкриває повідомлення від мене та блискавично відповідає:

- Добре.

Читаю та ховаю смартфон. Тепер головне, щоб Діана не запізнилася, але одночасно чомусь бентежно від зустрічі, що має статися. Хвилююся.

На щастя, подруга приходить вчасно до кафе, де домовилися перетнутися через місяць розлуки. Одразу обіймаємося, і вже за мить сидимо за овальним чорним столиком.

Дивимося одна на одну. Виникає дивна мовчанка, яку розбиває офіціант, що жваво питає:

- Уже готові зробити замовлення?

Ми замовляємо суші та якийсь безалкогольний коктейль на основі апельсинового соку. І лише коли залишаємося наодинці, то Діана тихо мовить:

- Адо, пробач мені.

Видно, що дівчині дуже зле. Вона огортає мене засмученим поглядом, який просто верещить, що відчуває себе погано. Утім я не тримаю на неї злоби чи ще щось. Подруга закохалася в покидька, який затуманив голову.

- Діано, ти вже просила вибачення, а тому не треба все починати з початку, - складаю руки на столі. - Краще розкажи, що у тебе сталося за цей місяць. Чому взяли перерву в стосунках?

Вона хмурніє. Опускає голову, але далі підіймає та сумно каже:

- Якщо дуже коротко, то…

Діана зупиняється, злегка червоніє, а там взагалі закриває долонями обличчя.
Вона лякає… І дуже сильно. У голові починаю перебирати усі можливі варіанти, але подальші слова дають зрозуміти, що правильна відповідь лежить перед носом.

- Тиждень тому Петя привів для розваг у ліжку третю особу…

Зупиняється. Дивиться у різні сторони, мов боїться, що хтось може підслуховувати, а коли переконується в "чистоті", то пошепки продовжує.

- Це був хлопець - його знайомий з університету.

- І як воно? - цікавлюся та одночасно намагаюся не уявляти подібне. Для мене такі експерименти гидкі. Вважаю, що в ліжку має бути лише двоє.

- Ну спочатку все було нормально, - говорить, опустивши очі, а вказівним пальцем тре скляний стіл. - Навіть було приємно, коли там і там, але…

- Що але?

Вона підіймає голову та закусує губу. Відчуваю, що стався якийсь казус…

- Десь після п'яти хвилин запального сексу, то вони… Як би це пояснити… Зробили мене зайвою.

- У сенсі зайвою? - не розумію її.

- Почали жваво кохатися один з одним, а я лежала поряд та дивилася, як Петя турляв Миколу, а потім вони змінилися ролями, а далі я пішла на кухню, бо більше не могла, то терпіти.

Я здивовано роззявляю рота. Могла б ще зрозуміти, якби вони взяли за третю дівчину, та Петя драв би її пів ночі, мов курку, а тут хлопець…  Ой… Якось мені противно.

- Вранці я зробила йому скандал за це, але сенсу з цього не було багато. Він відповів, що любить не тільки проводити ночі з дівчатами, а ласий, щоб його відпоров в одне місце…

- Ваше замовлення, - перериває офіціант, який якось швидко приносить суші та коктейлі.

Ставить все на стіл, а коли покидає, то Діана продовжує:

- Я навіть не знаю, що тепер думати. Була готова, що він заволодіватиме на моїх очах іншою, або кине мене під малознайомого молодика, але те, що сталося… Я заплуталася. Кохаю Петю, але він збоченець. Звісно я не черниця. У моєму списку статевих партнерів дуже багато хлопців, але думаю, що на його фоні, то це нічого. Краплинка проти моря.

Складно… Дуже… Накладаю зелений васабі на сушку та близько не тямлю, що порадити. У неї дуже нетипова ситуація.

- Тому поки ми взяли перерву в стосунках десь на місяць. Зараз навіть не спілкуємося.

- Мабуть, це на краще, - занурюю сушку в соєвий соус та кладу до рота - жую.

- Але що далі робити? - цікавиться подруга, яка ще не торкається їжі. - Якщо за цей час мої почуття до нього тільки сильнішими стануть?

- Діано, ти знаєш мою відповідь, - кажу коли ковтаю.

- Та знаю, - бере вона бамбукові палички до рук. - І чому так завжди важко зі стосунками? Наче когось знайшла більшого, не тільки для задоволення, а тут на тобі… Отримай ляпас та ремінцем по дупі.