Читати книгу - "Артефакт Провідника, Fill"

Після битви та повернення в землі Світла, кожному з них довелося вирішувати, що робити далі. Король урочисто зібрав раду, щоб нагородити їх, і перед усією країною їм вручили титули "Герої Країни". Святкування тривало багато днів, люди раділи, музиканти грали на вулицях, а по всьому королівству лунали історії про їхній подвиг.

Всі прийняли цей титул з честю. Всі, окрім Нейви.

Він навіть не з’явився в палаці, а коли Ларс спробував його переконати, той лише гмикнув і відповів:

– Чи є якесь задоволення йти туди, де в тій самій залі дванадцять років тому тебе виперли з країни? Обійдуся.

І пішов звідти, залишаючи питання його майбутнього відкритим.

Поки країна святкувала, Сильва вже визначився зі своїм шляхом. Він став офіційним власником Башти – і, на здивування Ноеля, зробив це із задоволенням.

– Ну тепер, – розтягнув він слова, – я ж кожну суботу буду приходити в свій чудо-о-овий готельчик у підвалі…

Ноель не одразу зрозумів, але Сильва, блиснувши очима, пояснив:

– …з чудо-о-овим доповненням у вигляді Кастельга – найчудовішої ляльки для знущань!

Кастельг мовчав. Він усе ще не змирився зі своєю поразкою, але іншого вибору у нього не було.

Ноель, як виявилося, теж знайшов своє місце. Коли його запитали, чим він буде займатися, хлопець впевнено відповів:

– Я хочу навчатися у Ларса.

Ларс, який був не з тих, кого легко здивувати, все ж підняв брови.

– У мене? – перепитав він.

– Так, – серйозно кивнув Ноель.

Майстер магії на мить задумався, а потім все ж таки погодився:

– Ну що ж… Буде цікаво.

А Нейва…

Нейва майже втік. Майже.

Якби не Сильва.

Він зловив його ще на виході з міста, схопивши за комір.

– Вибач, дурнику, але я нізащо не дам такому щуру, як ти, ширяти по світу без діла, – хижо посміхнувся Сильва. – Будеш працювати в мене 24/7!

Нейва примружив очі, хитро посміхнувся, а потім звернувся до Ларса і Ноеля:

– Агов, у вас тут прямо на очах ініціатора Країни Тьми… ой, ой, точно, мирного і ні в чому не винного янгола в рабство здають! Нічого не хочете з цим зробити? Га?

Його голос був сповнений знайомого всім сарказму.

У відповідь всі лише посміялися.

Сонце сяяло яскраво, немов світ вітав нову епоху. А їхня історія, можливо, добігла кінця… або ж це був лише початок нової пригоди.