Читати книгу - "Усе, що ви не знали про Гоґвортс , Дар’я Зелена"

Глава 7

— Тримайся! — шепоче сама собі Зої.

Її ведуть по древній споруді, в якій, за словами Синамуса, криється багато таємниць. Вони проходять повз внутрішні дворики, величезні башти і нарешті опиняються в головній місцині Хогвартсу — їдальні ( як її називають британські діти) ! Саме для Зої, котра дуже любить поїсти, це було шоком. На столах стоять різноманітні ласощі, від пудингів до курочки гриль і це все для них, учнів Гоґвортсу! Слюнки вже починають текти, а дітей продовжують заводити у залу.

— Чи ти хвилюєшся ? — питає Маріан.

— А мені потрібно ? — перепитує Зої.

— Зараз нас будуть розподіляти по факультетах. Їх всього чотири. Гріфіндор, Пуфендуй, Когтевран та Слізерин. Чи ти прослухала усе, що нам говорили до пускання до зали?

— Мені Синамус розповів про банкет, я не винна, що почала думати про їжу. Я в потязі нічого не купувала зі смаколиків. — відрубала Зої.

— От ви, магли. — думає вголос Маріан.

— Привіт, — підбігає хтось ззаду. — Чи ви готові до розподілення по факультетах? — питає Міллі.

— Ох, я сподіваюся попасти в Слізерин. Говорять, що там такі могутні чаклуни вчаться, я б подивилася. Та і форма у них класна, чорно-зелена.

—  А ти куди, Зої? — продовжує Міллі.

— Я не знайома з ознаками факультетів, — каже Зої, — тому мені всеодно, куди я потраплю, аби учні там були доброзичливі.

— Прошу слова! — доноситься гучний чоловічий голос.

Усі обличчя звертаються до нього.

— Вітаю першокурсників зі вступом до школи Чаклунства та Чарівництва « Гоґвортс». Ви маєте знати, що ви — обрані з багатьох тисяч дітей, ви маєте дар, який не може мати будь-хто. Великий дар — це також велика відповідальність. Я закликаю вас старанно вчитися, адже магія здатна зробити багато — від найжорстокішого до найпрекраснішого. Будемо з вами знайомі, Фінеас Найджелус Блек, директор Гоґвортсу.

— Прошу учнів уважно слухати їх прізвища та імена, їти до мене та одягнути  розподіляючи шляпу. — мʼяко додає жіночка справа від директорського трибуналу.

Один за одним учні починають підходити до неї та виходити учнями різних факультетів. Найбільше в цьому році, здається, буде когтевранців, де присутній і Синамус. Маріан потрапляє у Слізерин, а Міллі — у Пуфендуй. Зої ж очікує свого прізвища. Недовго, до речі, чекає вона, адже знаходиться десь на початку списку.

— Зої Евелін. — промовляє чітко леді.

Зої підходить до стільчика, на якому лежить шляпа. Її надягають Зої на голову і шляпа починає говорити:

— Хм, розумом ти не сяєш… Доброта в тобі є, але яка ж вона. А як щодо величі…ГРІФФІНДОР

— Зої аж здригується від слів шляпи і ще декілька секунд стоїть, роздумуючи, до якого столу їй слід піти. Дякую, що добра жіночка показала їй, де ж сидять її однокурсники. Зої, все ж трішки соромно після того, як шляпа сказала, що вона трішки дурненька, а після цього ще й не зрозуміла до якого столу йти. Та вона не ображається, а починає знайомитися з однокурсниками. Проте трішки незручно це робити, адже Зої сіла прям між двох старшокласників, котрі розмірами втричі більше за неї.

— Вибачте, а чи можна з вами помінятися місцями? — невпевнено питає дівчинка.

— Так, добре, проте подай мені взамін оту курячу ніжку. — трішки нахабно говорить один гладкий хлопець.

***

Зої вже сидить і роздумує над тим, як же так склалася доля, що її та її перших друзів розкидало по всьому Гоґвартсу, а точніше по різних факультетах. А, може, те й на краще. Тим часом учнів підводять зі столів та ведуть до їх віталень факультетські старости. Зої нетерпляче слідує за гуртом страшокурсників, ледь не падає з пересуваючихся сходів і, в решті-решт, доходить до вітальні. Там їм співає дама на портреті, староста оголошує пароль до входу, а учні починають товаитися, щоб розгледіти усю красу їх факультетського закуточку. Їм показують спальні, говорять про графіки сну і заборони виходити з віталень вночі, короче розповідають усе, що не цікавить Зої. Проте, дуже втомлена,  Зої лягає спати разом з усіма дівчатами в їх кімнаті і засинає міцнющим сном, поки 2 старші дівчинки в крайньому кутку кімнати грають в чаклунські настільні ігри.

Глава 8

Починаються перші уроки! Що ж підготувала школа чарівництва для Зої? Найбільше вона чекає уроків польотів на мітлах, адже завжди мріяла навчитися літати. Сьогодні в її розкладі вони йдуть останнім уроком, усього у неї 4 предмети заплановано на перший навчальний день. Першим йде травологія, на яку Зої йде з півзакритими очима і навкіс одягненій мантії. Поруч з нею йде Міллі — у них сьогодні спільний урок.

— Прошу уваги! Мене звати Мірабель Чесноук, але до мене можна звертатися просто: « професор Чесноук». Я буду вести у вас предмет, котрий магли б назвали « біологія», а точніше її розділ — « ботаніка». Знаєте, оскільки я сама походжу зі змішаної сімʼї, то можу вас запевнити, що травологія набагато цікавіша від ботаніки! Оскільки у вас це перший урок, то хочу вам дещо розповісти про цікавинки, які ми будемо вивчати на наших уроках.

Професор заводить величезну промову, тим часом Зої гортає підручник і роздивляється картинки. Вона переходить до вступу книги і швиденько читає написане:

« На першому курсі учні Гоґвартсу ознайомляться з різними видами рослин та заклинань, щоб їх знешкодити. Які закляття будуть входити в розділ: Інсендіо, Діффіндо, Люмос солем. З рослин: Отруйна тентакула, Колючка звичайна, Стрибка Цибулина, Паффопод, Молі або Чарівний корінь, Асфодель, Кропива, Бадьян, Полин, Корінь мандрагори, Аконіт, Диявольські силки. З деякими цьогоріч студенти ознайомляться усно, деяких навчаться знешкоджувати…

Бажаємо приємних уроків травології!»

— Ого! — думає собі Зої. — Нічого собі! З моєю памʼяттю я навряд чи щось запамʼятаю.