Книги Українською Мовою » 💛 Дитяча література » Марічка та Ведмеденки, Олеся Глазунова 📚 - Українською

Читати книгу - "Марічка та Ведмеденки, Олеся Глазунова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Марічка та Ведмеденки" автора Олеся Глазунова. Жанр книги: 💛 Дитяча література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:
Розділ 7. Ніхто не залишиться без подарунків

Розділ 7. Ніхто не залишиться без подарунків

– Нумо готуватися! – мовила мама. – Вже не так багато лишилося до зустрічі нового року.

Михайло Остапович одягнув свій найкращий костюм та краватку, яка на його думку, приносила йому успіх.

Майя Михайлівна перевдягнулася у шикарну сукню та зробила гарну зачіску.

Михайлина сиділа поряд з Марічкою та дивилася мультфільми у своєму телефоні.

Марічка клацала у своєму гаджеті. Зараз можна замовити онлайн усе, а за подвійним тарифом, ще й вчасно та швидко доставити. Не минуло й години, як у двері подзвонили.

– Ми на когось чекаємо? – запитав Михайло Остапович, здивувавшись.

– То подарунки приїхали, – відповіла Марічка. Вона ж зіпсувала пакунки, які призначалися Ведмеденкам, от і мала тепер виправляти ситуацію. Вони виявилися добрими й людяними.

– Хто замовляв подарунки? – запитав хлопець зі служби доставки у костюмі Санти.

– Я, – відповіла Марічка та підійшла ближче.

Уся родина Ведмеденків також зібралась біля Санти. Найбільше раділа Михайлина.

– То до нас завітав справжній Санта-Клаус! – кричала мала.

– Авжеж, – увійшов у роль хлопець. – Татові дарую у новорічну ніч найкращу приманку, щоб риба ловилась велика і ще більша, – мовив Санта та віддав Михайлу Остаповичу подарунок.

– Ого! Та я місяць за цією приманкою в інтернеті полюю. А тут вона, ріднесенька! Усі хлопці будуть мені заздрити! Найбільша риба – моя! – задоволено вигукнув тато та ледь не танцював, тримаючи подарунок у руках.

– Мамі дарую новий фен з різноманітними функціями, щоб була ще гарнішою, – мовив Санта.

– О! Саме те, що треба! Не дарма кажуть, що Сант-Клаус вміє читати думки, – мовила мама, радіючи подарунку.

– А для цієї дівчинки в мене є також подарунок. А чи була вона слухняною і чемною? – запитав доставщик-Санта.

– Найчемнішою та найслухнянішою у світі, – відповіла Михайлина.

– Тоді ці подарунки для тебе, – мовив Санта та поставив перед дівчинкою велику коробку, а в руки їй дав яскраву м’яку іграшку. Малеча швидко розправилася з коробкою.

– Ура! Який крутий скейт! Це не дитячий самокат! А модний скейт, як у дорослих! Тепер у садочку я буде найкрутішою! Дякую тобі, Санто! – мовила Михайлина.

– Вже за п’ятнадцять хвилин дванадцята, вам далеко додому? На вас чекають?– запитала Майя Михайлівна у хлопця.

– Я живу в іншому районі міста, доведеться зустрічати Новий рік у машині та на самоті. Я один живу, через це й погодився працювати у свята, – сумно відповів Санта.

– Не доведеться, мийте руки та швидко до столу, – мовила мама.

Хлопця не треба було довго вмовляти, він долучався до святкування.

На столі були смачні страви, довкола сиділи приємні люди. Марічці чомусь зовсім не хотілося у цей момент вести стрім. Не хотілося показувати на загал цю милу родину Ведмеденків, приємного хлопця Миколу, який тепер із Санта-Клауса перетворився на святого Миколая. Обидва ж подарунки приносять. Хотілось бути собою. А фоловери... У них свої сім’ї, свої клопоти, а про свої пригоди вона обов’язково їм розкаже, якщо буде бажання. Краще вона буде відповідати на залицяння Миколи, з яким у них так багато спільного.

Після того, як годинник пробив дванадцять, усі задумали бажання. Цього року Марічка мала зовсім інші бажання. Навіть тиждень назад вона б не подумала, що забажає не щось, на кшталт, світової слави, багато підписників, новий гаджет, а добрих людей довкола, щирих друзів, справжнього кохання.

Чи одеський клімат так на Марічку вплинув, чи Елеонора Сигізмундівна була не рієлтором, а відьмою-феєю, чи Микола був настільки прекрасним принцом, що Марічка зовсім інакше почала ставитись до всього.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марічка та Ведмеденки, Олеся Глазунова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Марічка та Ведмеденки, Олеся Глазунова"